Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
5 results
Search Results
Item Іоаникіївська богадільня в Богуславі (за матеріалами «Київських єпархіальних відомостей»)(Вінниця : ВДПУ, 2024) Тацієнко, В.; Тацієнко, Н.Метою статті є дослідження історії створення та діяльності Іоаникіївської богадільні за матеріалами часопису «Київські єпархіальні відомості». Методологічна основа дослідження базується на загальнонаукових принципах науковості, об’єктивності, системності, структурності, історизму та методах аналізу, синтезу, узагальнення, застосування яких спрямоване на усестороннє висвітлення фактів та явищ, використання достовірної, перевіреної інформації та виклад матеріалу в чіткій послідовності. Наукова новизна статті полягає у вивченні та систематизації звітів Іоаникіївської богадільні, які подавалися на розгляд єпархіальних з’їздів і публікувалися в часописі «Київські єпархіальні відомості», що допомагає сформувати уявлення про створення та функціонування притулку як важливого складника системи соціального захисту самотніх, незабезпечених представників духовенства та й доброчинницьку діяльність Православної церкви загалом. Висновки. В системі соціального захисту Православної церкви особливої підтримки потребували одинокі, незабезпечені представники духовенства, насамперед вдови та сироти. Завдяки пожертві митрополита Іоаникія (Руднєва), який передав Київському єпархіальному опікунству 50 тис. руб. стала можливою реалізація ідеї про облаштування богадільні, названої на честь благодійника. Притулок знаходився у приміщеннях колишнього духовного училища в м. Богуслав Канівського повіту. Прийом до притулку відбувався за проханням осіб до єпархіального опікунства з обов’язковим засвідченням місцевою благочинницькою радою. За наявності вільних місць, до богадільні приймалися особи із духовенства на платне утримання, яке використовувалося на потреби притулку. В установі остійно перебували кілька десятків осіб, переважно жінок. Фінансування притулку здійснювалося за рахунок відсотків з Іоаникіївського капіталу. Правила перебування в богадільні та розпорядок роботи регулювалися положенням. З часом умови перебування в притулку покращувалися, виділялися кошти на ремонтні роботи, медичну допомогу. Планувалося відкриття училища для дітей, яке передбачалося положенням про богадільню, однак через брак коштів це так і не було реалізовано.Item Повсякденне життя православного духовенства Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на сторінках часопису «Подольские епархиальные ведомости»(Вінниця: Твори, 2019) Батирєва, Ірина; Батырева, Ирина; Batyrieva, IrynaУ статті, на основі вивчення часопису «Подольские епархиальные ведомости», досліджується ряд питань повсякденного укладу життя й побуту подільського духовенства: соціально-правового та матеріального становища духовенства; службових обов’язків та громадських зобов’язань священиків; господарської діяльності та землекористування; державного утримання священиків та їх сімей; взаємовідносин церковнослужителів з різними соціальними верствами подолян у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.Item Помісний обновленський Собор УПЦ 1925 р.: рішення та їх реалізація(Вінниця : ВДПУ, 2009) Тригуб, О. П.; Trigoub, O. Р.У статті простежується підготовка, проведення та результати Всеукраїнського Православного Собору Української Православної Церкви 1925 р. Особлива увага звертається на проведення цих заходів на єпархіальному рівні. Автор приходить висновку, що переважна більшість рішень Собору носила декларативний характер і не була втілена в життя.Item Особливості державно-правової політики російського самодержавства щодо Римо-Католицької церкви на Правобережній Україні наприкінці XVIII – у першій третині ХІХ ст.(Вінниця : ВДПУ, 2016) Зваричук, Е. О.; Zvarichuk, E. O.У статті проаналізовано особливості державно-правової політики російської влади стосовно до Римо-Католицької церкви, охарактеризовано центральні законодавчі акти самодержавства прийняті наприкінці XVIII – впродовж першої третини ХІХ ст., а також спрямовані на обмеження впливу римо-католицьких священиків на місцеве населення.Item Православне меценатство графа-католика Олександра Браницького(Вінниця : ВДПУ, 2012) Перерва, В. С.; Pererva, V. S.У статті розглянуто основні меценатські кроки графа О. В. Браницького щодо будівництва православних храмів у Київській митрополії ХІХ ст. На основі аналізу існуючих джерел автор простежує еволюцію меценатства аристократа та його внесок у розбудову церковного життя.