Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Корній Генріхович Мікіндо: життя, продовжене в учнях
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Кузнець, Тетяна; Присяжнюк, Юлія
    Мета дослідження. У статті зроблено спробу осмислення непересічної особистості як найбільшої цінності земного буття. Інтерес до таких особистостей є вічним, адже кожне нове покоління знаходить у їх діяльності духовні орієнтири, які є надзвичайно важливими для самоствердження людини. Пропонована стаття є спробою укладання життєпису, творчої біографії талановитого митця та педагога Корнія Генріховича Мікіндо (1918–1990), який справив визначальний вплив на сотні своїх учнів, що стали частиною духовної та культурної еліти України. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системності у комплексі з такими спеціально-історичними методами як проблемно- хронологічний, описовий, історико-системний, історико-біографічний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно систематизовані відомості біографічного характеру поєднані з матеріалами інтерв’ювання учнів К. Г. Мікіндо. У статті використано фрагменти інтерв’ю з п’ятьма «мікіндовцями» та уманцями, які були знайомі з родиною К. Мікіндо. Це суттєво доповнило життєпис митця та педагога. Висновки. Систематизація опублікованої в місцевих уманських газетах інформації про творчу діяльність К. Г. Мікіндо та отриманої у процесі інтерв’ювання його учнів та знайомих членів родини уможливила створення комплексного дослідження творчої біографії талановитого митця та педагога. Завдяки використанню комплексного підходу вдалося створити найповніше на сьогодні історико-біографічне дослідження про талановиту особистість. У процесі підготовки означеної статті виявлено зацікавленість наукової та творчої спільноти України у створенні повного життєпису Корнія Генріховича Мікіндо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сторінки історії повсякдення Свято-Георгіївського монастиря за его-документами його сучасника
    (2023) Кузнець, Т.; Kuznets, Tetiana V.
    Метою статті є систематизація виявлених у «Щоденниках» адвоката, відомого громадського діяча, активіста кооперативного руху на Уманщині Петра Федоровича Курінного (1852–1931) записів про Свято-Георгіївський монастир поблизу Умані. Вони містять інформацію про повсякденне життя монахів, а саме повсякденність фокусує увагу на вивченні таких питань, як господарсько-економічне життя ченців, місце монастиря у релігійно-культурному житті регіону, відносини з владою та стан державно-церковних відносин. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (описового, типологічного, системоутворюючого) методів з принципами: історизму, системності, науковості. Наукова новизна. Офіційна історія Свято-Георгіївського монастиря поблизу Умані доповнена фрагментами повсякденного життя його насельників, що увиразнило богослужбову практику та господарську діяльність монахів. Проілюстроване ставлення державної влади до монастиря, яке виявлялось у грабежах, знущанні над монахами і врешті ліквідації обителі. Уточнено дату смерті вікарія Київської єпархії, єпископа Уманського та Звенигородського Платона (Петрова). Історія монастиря наповнена іменами його мешканців. Висновки. Eгодокументи Петра Федоровича Курінного є важливою частиною джерельної бази історії монастиря, адже містять інформацію, якої немає в інших джерелах. Її систематизація складає уявлення про повсякденне життя монахів, яке було наповнене богослужбовою практикою та господарською діяльністю. Щоденникові записи засвідчують, що служба в монастирі приваблювала велику кількість вірян, а господарювання монахів забезпечувало самодостатнє існування православної обителі. Із записаних слів монахів прослідковується еволюція їх ставлення до більшовицької влади: від сподівань на близькість поглядів щодо спільного ведення господарства, до несприйняття через жорстокість та бажання більшовиків поживитися чужим добром. У 1919 р. більшовики чотири рази грабували монастир. Его-документи дали можливість назвати імена усіх настоятелів монастиря та ієромонахів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Уманське вікаріатство в структурі єпархіального управління Київської митрополії ХІХ – початку ХХ ст.
    (Вінниця, 2010) Кузнець, Т. В.; Кузнец, Т. В.; Kuznets, T. V.
    З’ясовується обставини відкриття інституції другого вікарія (заступника київського митрополита), що титулувався «Уманським», персоніфіковано склад Уманського вікаріатства та наводяться короткі біографічні відомості Уманських вікаріїв. Аргументовано підкреслюється не випадковість такого титулування як прояв особливо пильної уваги єпархіального керівництва до складного в етноконфесійному відношенні повітового міста Умані.
  • Thumbnail Image
    Item
    П’ять років партнерства Умань (Україна) – Гнєзно (Польща): спільна європейська перспектива
    (Вінниця, 2011) Заболотна, О. А.; Zabolotna, O. A.; Кривошея, І. І.; Кривошея, И. И.; Kryvosheia, I. I.
    П’ять років співпраці міст Умань і Гнєзно показали, що в ній є бачення європейської перспективи. Свідчення цього – європейський напрям співпраці: конференції, проекти, зустрічі. За дуже короткий час здійснено важливі кроки, передусім в освіті, культурі, спорті.