Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
7 results
Search Results
Item Трансформація судової системи та її вплив на правовий статус селян Правобережної України наприкінці 18 - на початку 19 ст.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Шевчук, А.Метою статті є комплексний аналіз змін у судовій системі Правобережної України після інкорпорації до складу Російської імперії та їх впливу на юридичне становище кріпосного селянства в період кінця XVIII – початку XIX ст. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та наукової об’єктивності, а також критичний, системний та порівняльний аналіз джерел. Застосування цих методів і принципів дозволило дослідити трансформацію судової системи та правового статусу селян у динаміці та сукупності, враховуючи всі суперечливі чинники. Використання різних методів дало можливість відстежити на прикладі Правобережної України дію російського імперського законодавства на події і процеси, що регламентували діяльність судових установ та визначали правовий статус поміщицьких селян. Висновки. Інкорпорація Правобережної України до складу Російської імперії призвела до суттєвих змін у судовій системі регіону та вплинула на правовий статус селян-кріпаків. Відбувся перехід від домініального (патримоніального) суду до імперської судової системи, де кримінальні справи кріпаків за злочини середньої тяжкості та тяжкі розглядалися державними судовими установами. Запровадження «Учреждений для управления губерний» 1775 р. та подальші реформи Павла І сформували нову структуру судових органів на Правобережжі. Аналіз судової практики показує, що селяни-кріпаки підлягали суду за широкий спектр кримінальних злочинів, при цьому спостерігалася тенденція до пом’якшення покарань порівняно з нормами Литовських статутів та імперського судочинства. Верховна влада прагнула встановити контроль над судочинством щодо кріпаків, обмежуючи владу поміщиків у кримінальних справах дрібними правопорушеннями. Судова система стала інструментом інтеграції Правобережжя до імперського простору, але водночас зберігала певні елементи місцевої специфіки.Item Джерела до історії Поділля у документах Президіального відділу Галицького намісництва (1772-1921): джерелознавчий огляд(Вінниця: ВДПУ, 2022) Мельник, РостиславМета статті полягає у виявленні й здійсненні огляду джерел до історії Поділля у документах Президіального відділу фонду Галицького губернаторства (намісництва), який зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний) методи, принципи історизму, об’єктивності та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше комплексно проаналізовано документальні матеріали Президіального відділу Галицького намісництва на предмет наявності серед них документів до історії Поділля кінця XVIII – початку ХХ ст., окреслено тематичні групи цих документів, розглянуто склад і зміст виявлених архівних справ. Висновки. У фонді Галицького намісництва серед документів Президіального відділу зберігається чимало справ, які стосуються Поділля. Вони становлять значну джерелознавчу цінність для вивчення різних аспектів життя цього регіону загалом та його відносин із Галичиною зокрема. Ці документи відзначаються видовим розмаїттям, різноплановою тематикою й інформаційною наповненістю. Водночас серед цього комплексу документів не бракує і справ, які через закритість заголовків та відсутність прямих вказівок на зв'язок із Поділлям можуть бути віднесені до нього (комплексу) лише на підставі логічних суджень і висновків. Відтак їх слід розглядати як потенційні джерела до історії Поділля, в яких може бути інформація про цей регіон.Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця: Твори, 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способами.Item Цивільні департаменти головних судів Правобережної України (1797 – 1831): імперські практики у річпосполитівській судовій традиції(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Шевчук, А.; Shevchuk, A.Метою статті є аналіз соціального значення діяльності цивільних департаментів губернських головних судів – ревізійно-апеляційних установ Правобережної України. Верховна влада, заради здобуття лояльності польської шляхти й утвердження в історичному регіоні, проводила гнучку політику, головним елементом якої було збереження річпосполитівської системи цивільних відносин. Автор досліджує межі компромісів еліти й судової влади, що стали наслідком примирення місцевого населення з російським пануванням.Item Соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Правобережної України (1797–1831 рр.)(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті проаналізовано соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Київської, Волинської та Подільської губерній. Визначено, що кримінальне судочинство здійснювалося за спеціальною процедурою: справи надходили з повітових судів і магістратів на ревізію до головного суду, а звідти – до губернатора на затвердження. Повернення справ на доопрацювання пояснювалося відсутністю необхідних документів. Влада вимагала негайного вирішення справ арештантів, але частина їх роками очікувала на вирок. Установи були перевантажені роботою. Аналіз діяльності Волинського головного суду за період з 1797 по 1826 рр. свідчить про низький рівень злочинності. Система покарань вирізнялася особливою жорстокістю. Прихід до влади Миколи І означав припинення співробітництва з елітами, тому після придушення Польського повстання 1830–1831 рр. розпочалося скасування всіх регіональних відмінностей, передусім, у судовій сфері.Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Шевчук, Андрій; Шевчук, Андрей; Shevchuk, AndriyУ статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способамиItem Міська реформа 1892 р. у сучасній історіографії(Вінниця, 2011) Нікітін, Ю. О.; Никитин, Ю. А.; Nikitin, Y. A.Зроблено спробу аналізу досліджень кінця XX – початку XXI століття щодо змісту, характеру і значення міської реформи 1892 року.