Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
3 results
Search Results
Item Спротив у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. (за матеріалами районних газет Київської та Чернігівської областей)(2023) Якубовський, І.; Yakubovskyy, Ihor V.Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей відображення в районній пресі Київської та Чернігівської областей комплексу питань, пов’язаних зі спротивом у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: порівняльного, контекстуального, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом спеціального дослідження. На підставі матеріалів районних газет Київської та Чернігівської областей продемонстровано інформаційний потенціал районної преси для поглиблення наукових уявлень про відкритий і пасивний спротив стратегіям Голодомору серед уповноважених. Висновки. Районні газети, хоча й не можуть претендувати як джерела усіх фактів спротиву уповноважених, але містять представницький комплекс матеріалів, який однозначно свідчить про поширення протестних настроїв у цьому середовищі. Значна частина уповноважених різного соціального статусу – від рядових селян до секретарів райкомів та райвиконкомів – по всьому простору обох областей відкрито чи пасивно протестувала проти створення на селі умов, несумісних із життям. Несприйняття нереальних планів хлібозаготівлі та формування насіннєвих фондів, відкриті висловлювання з цього приводу, відмова уповноважених районного рівня (переважно представників номенклатури) виїжджати на село, самовільний від’їзд, імітація діяльності, небажання брати участь у надмірному вилученні хліба та в реалізації державної позики, а також небажання вимагати цього від інших – ось далеко неповний перелік форм спротиву уповноважених. Газети наповнені інформацією про покарання аж до судових вироків. Інформативні можливості районної преси дозволяють з’ясувати провідні тенденції, притаманні життєвим стратегіям уповноважених в обох регіонах.Item Районні газети Київщини та Чернігівщини про персональний склад виконавців Голодомору 1932–1933 рр.: списки уповноважених(Вінниця: ВДПУ, 2022) Якубовський, ІгорМета дослідження полягає у з’ясуванні інформаційного потенціалу оприлюднених у районних газетах Київської та Чернігівської областей списків уповноважених та інших просопографічних матеріалів про персональний склад уповноважених. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: джерелознавчого, порівняльного контекстуального аналізу, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом дослідження. У районних газетах виявлено списки уповноважених від райкомів КП(б)У та сільрад, проаналізовано інформаційний потенціал цих документів та дотичних матеріалів крізь призму з’ясування персонального складу уповноважених. Висновки. Списки уповноважених від районних організацій та сільрад не призначалися для обов'язкового оприлюднення. Відтак виявлено лише списки уповноважених райкомів та сільрад з 11 районів Київської та Чернігівської областей на окремі політично-господарські кампанії. У переважній більшості реконструкція персонального складу уповноважених вимагає додаткового залучення інших матеріалів, уміщених у газетах. Інформаційний потенціал списків зазнав обмежень у зв'язку тим, що в них не вказувалися ініціали осіб та, як правило, посади. Проте згадки про уповноважених в газетних статях та видрукуваних постановах районних органів влади подеколи компенсують ці прогалини. Крім того, у поєднанні зі списками, такі згадки свідчать про те, що одній і тій же особі районні чиновники могли змінити статус з уповноваженого від одного органу на представництво від іншого, або перевести в інше село. Стратегія влади полягала в наводненні сіл якомога більшою кількістю уповноважених, призначених різними організаціями. У цьому вбачали можливість забезпечити виконання своїх ухвал на місцях.Item Відправний пункт Голодомору 1932–1933 рр.: хлібозаготівлі 1931–1932 рр. у постановах районних органів влади (за матеріалами районних газет Київської області)(2022) Якубовський, Ігор; Yakubovskyy, IhorМета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей відображення в постановах районних органів влади Київської області хлібозаготівельної кампанії 1931– 1932 рр. як відправного пункту організації Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: джерелознавчого, порівняльного контекстуального аналізу, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом дослідження. Шляхом аналізу районних постанов, опублікованих у місцевій пресі, з’ясовано інформаційні можливості цієї групи джерел для дослідження підходів влади до формування інструментарію Голодомору під час хлібозаготівель 1931–1932 рр. Висновки. Постанови районної влади, конкретизуючи ухвали вищих органів влади та реагуючи на поточну ситуацію в районах, суттєво розширюють можливості дослідження процесу формування механізму Голодомору в межах хлібозаготівлі 1931–1932 рр. Районні постанови містять пласт прихованої інформації про наміри влади, відсутній в нормативних документах союзних та республіканських органів влади. Зміст постанов значно підсилює аргументи на користь необхідності концептуалізації запуску механізму Голодомору як тривалого процесу, що відбувався упродовж усієї хлібозаготівельної кампанії 1931–1932 рр., хронологічно не обмежуючись 1932 роком. Підходи влади формують цілісне полотно заходів, які уможливили перехід нею під час хлібозаготівлі 1932–1933 рр. до вбивства голодом мільйонів українців. Постанови засвідчують виразні перегуки у ставленні різних прошарків населення та посадовців до нереальних хлібозаготівельних планів у 1931 р., коли готувався ґрунт для переходу до політики Голодомору, та в 1932 рр., коли рубікон було перейдено.