Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Filters

Settings

Subject: search.filters.subject.нова економічна політика

Search Results

Now showing 1 - 10 of 24
  • Thumbnail Image
    Item
    Передумови становлення радянської номенклатури в УСРР в 1919 – 1924 рр.: історичний контекст
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Фастовець, Ю.; Шарпатий, В.
    Метою статті є з’ясування історичного контексту та причин становлення радянської номенклатури в УСРР в 1919 – 1924-х роках. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, дедукції) та спеціально- історичних (історіографічного наукового аналізу, структурно-системного) методів із принципами історизму, об’єктивності, науковості, доказовості. Наукова новизна роботи полягає в тому, що використовуючи вищезазначені методи в поєднанні із науковими принципами, автори аналізують процес становлення української номенклатури, як системне ціле, що складається з елементів (кожному елементу відповідає відповідна сфера діяльності), над яким своєрідним базисом надбудовується над-система, а саме: форма становлення російської номенклатури в РСФРР (за подобою якої відбувається формування номенклатури в УСРР). Висновки. Становлення номенклатури в УСРР відбувалося внаслідок прямого втручання більшовиків. Для формування української номенклатури більшовики використовували методи фізичного втручання та впливу, що супроводжувалося виселенням українських комуністів за межі республіки та призначенням комуністів із центру (РСФРР) на керівні та звільнені посади в уряді та комуністичної партії в УСРР.
  • Thumbnail Image
    Item
    Activities of State Authorities to Overcome Unemployment in the Ukrainian SSR in the 1920s
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Melnychuk, Oleh; Murashova, Olha; Prylypko, Ruslan
    The purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic scientists analyzes the experience of practical activities of state authorities to solve the problem of mass unemployment of the population of the Ukrainian SSR in the 1920s. The research methodology is based on the fundamental principles of historical research: historicism, consistency, objectivity in the selection of facts and documents. Among the special methods used in the study should be called problem-chronological, historical-systemic, historical-typological. The scientific novelty of the article is to reveal the features of state policy and the activities of state authorities to overcome the unemployment of employees through the system of compulsory state social insurance. Conclusions. Having finally seized power in Ukraine, the Bolshevik leadership publicly declared the need to create an effective system of social support for especially vulnerable segments of the population. Of course, declarative slogans did not reflect real intentions and opportunities. Under the conditions of a debilitating civil war and economic devastation, it was quite natural to see a massive increase in the number of unemployed and a drop in the living standards of the population. This was especially exacerbated with the transition to a new economic policy. In the early 1920s a number of legislative initiatives were adopted to mitigate the unemployment situation. It was about the introduction of compulsory unemployment insurance at the state level. Insurance premiums paid by employers and employees were to become the financial basis for the payment of benefits to the unemployed. The implementation of this state policy on the ground relied on labor exchanges. However, excessive bureaucracy and a limited number of such institutions could not sufficiently solve this problem. The lack of funds for material support of the population was particularly acute, so the government was forced to look for alternative options: public works, in-kind assistance or the provision of various benefits. Active industrial construction, which began at the end of the 1920s, led to an increase in the demand for labor. In such conditions, the Party-Soviet leadership took a course to eliminate unemployment by administrative means, not recognizing as unemployed those workers who refused the job offered to them.
  • Thumbnail Image
    Item
    Радянські репресивні практики і масовий терор у 1920 ті рр. (на прикладі Поділля)
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Коляструк, Ольга
    Метою статті є спроба проаналізувати масовий терор як єдино прийнятний для більшовиків спосіб завоювання влади та її збереження. Завдання полягає в осмисленні особливостей терору в Україні та на Поділлі, зокрема. Пропонується розглядати історію радянської окупаційної влади як типову для поведінки переможця стосовно переможеного – «тероризую, бо маю силу і владу, бо можу, не маю обмежень». Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, загальнонауковий інструментарій (аналіз, синтез, узагальнення). Аналіз та інтерпретація радянського режиму ґрунтується на цивілізаційно-гуманістичному та соціоантропологічному підходах. Наукова новизна роботи полягає у спробі узагальнити сучасне осмислення радянського режиму як окупаційно-колоніального, який переміг і закріпився завдяки терору і масовим репресіям. В Україні радянська каральна система мала геноцидальний характер і була спрямована проти селянства і національно свідомих категорій суспільства. Висновки. Радянська владна система – від збройного захоплення влади у 1917 р. до повалення режиму у 1991 р. – була за своєю ідеологією і політичною діяльністю карально-репресивною по відношенню до суспільства. Вона піддавала насильству різні соціальні верстви і категорії з різною мірою інтенсивності в залежності від особливостей історичного періоду. Безмежне застосування «революційного» насильства до реальних і уявних опонентів і суперників було родовою ознакою радянсько-більшовицької диктатури, цинічно легітимованої як «диктатура пролетаріату». Масовий терор і репресії були сутністю більшовизму в цілому, а не лише інструментом силових структур. Без репресій і терору радянська влада неможлива. Терор мав загальнопоглинальний (тотальний) характер, просякав усі сегменти і сфери суспільного життя і мав неперервний характер. Боротьба з внутрішніми і зовнішніми «ворогами народу» була штучною апологетикою людиноненависницької програми більшовиків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток санітарної справи на Волині в роки НЕПу (1921–1928 рр.)
    (2023) Буравський, О.; Власюк, І.; Buravsky, Olexandr A.; Vlasyuk, Igor M.
    Мета дослідження – проаналізувати стан та проблеми розвитку санітарної справи на Волині в роки нової економічної політики (1921–1928 рр.). Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціальні історичні методи (історико-порівняльний, історико-статистичний, історико-системний). Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні розвитку санітарної справи на Волині у період НЕПу, залученні нових архівних документів для розкриття теми. Висновки. Санітарна справа на Волині у період НЕПу (1921–1928 рр.) розвивалася повільно, що пов’язано насамперед із наслідками громадянської війни. Загалом санітарно-гігієнічний стан у цьому регіоні був задовільним, поступово поліпшувався. Відбувалася боротьба з епідеміями (тифу, холери, туберкульозу та ін.), венеричними захворюваннями, а також проводились відповідні профілактичні заходи з боку санітарних органів. Однак залишалися проблеми недостатнього фінансування санітарної справи, незначної кількості особового складу та ін. Важливо зазначити, що розвиток санітарної справи у регіоні вимагав збільшення штатних лікарівспеціалістів. Можна вважати задовільною також агітаційну, роз’яснювальну роботу, що проводилася органами санітарної просвіти для подолання епідемій. Огляд окремих лікувальних і дитячих закладів Житомира показав наявність санітарно-гігієнічних проблем. Кількість пацієнтів з певними інфекційними захворюваннями почала збільшувалася, зокрема, хворіли на венеричні захворювання. Актуальним було питання щодо обліку захворюваності на гострі інфекційні хвороби. Не менш важливим – завдання, що стосувалося утримання в чистоті торговельних місць на базарах. Потрібно було вирішувати й інші проблеми забруднення населених пунктів регіону. Санітарна справа на Волині, як і в Україні загалом, у названі роки потребувала постійної державної підтримки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становище профспілкових організацій України в перші роки впровадження нової економічної політики.
    (2005) Степанчук, Ю.С.
    Проблема діяльності масових громадських організацій, зокрема профспілок, в радянській Україні є досить актуальною, особливо в умовах розбудови незалежної української держави, коли йде пошук шляхів для створення демократичного громадянського суспільства. Історіографія діяльності профспілкового руху, що тісно пов‘язана з історією соціальних змін і політичних процесів в Україні, розпочала своє формування ще у 1920-ті роки і активно продовжується в наш час. На думку окремих сучасних історіографів, її можна поділити на три етапи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Features of the Pension Provision of Workers and Employees in the USSR During the 1920's.
    (Вінниця: ВДПУ, 2022) Melnychuk, Oleh; Murashova, Olha; Мельничук, Олег; Мурашова, Ольга
    The purpose of the article is a comprehensive analysis of the pension system of workers and employees of the USSR in the 20s of the 20th century. . The research methodology of the study is the principles of historicism, objectivity and systematicity. In the context of studying the problem, general and special research methods were used: problem-chronological, systemic, historical-comparative, etc. The scientific novelty of the work is to reveal the features of the pension of workers and employees, which was based on the principles of social insurance. Conclusions. After seizing power in Ukraine, after several unsuccessful attempts, the Bolsheviks proclaimed the need to create an effective system of social protection of workers and employees on the ground. Of course, such statements had nothing to do with reality. In the conditions of the Civil War and economic ruin, the state did not have the funds to implement this program, even for a limited number of people. Therefore, the main purpose of such declarative statements was the desire of the occupying power to convince the lumpenized strata of the authorities' concern for them. With the transition to a new economic policy, the financial situation in the country has become even more complicated due to the limited capacity of the state budget in a market economy. In view of this, the Bolshevik republican authorities made a proposal to reorganize the social protection system on the principles of social insurance. Under the new conditions, insurance premiums were the main source of social benefits. One of the most important forms of social protection at that time was the provision of pensions to the disabled. Provision was made at the expense of employers' insurance premiums, the amount of which was determined by the harmfulness and danger of production. If in the first half of the 1920s the main reason for the payment of pensions was permanent disability (disability), then later pensions for old age and seniority were introduced. A significant number of people wishing to receive pensions and the difficult financial situation of social insurance (state-owned enterprises were exempt from paying contributions) did not allow providing pensioners according to the established norms. The size of the paid pensions, for the most part, was meager and did not allow to meet basic needs. Pensions were often replaced by food rations. In addition, the authorities periodically tried to limit the range of "non-proletarian" elements provided by the legislative deprivation of pensions and the meticulous activities of hospital control bodies, which determined the degree of disability.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальне страхування 1920-30-х рр. в радянській історіографії
    (Київ: Інститут історії України НАН України, 2012) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.
    В статті аналізуються праці радянських дослідників, присвячені вивченню системи соціального страхування як однієї із організаційно-правових форм соціального захисту робітників та службовців у 20 – 30-х рр. ХХ ст.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організація соціального захисту населення УСРР у період НЕПу: відступ від доктринальних принципів чи пристосування до нових умов?
    (Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2011) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.
    В статті розкриваються передумови та причини запровадження соціального стра-хування як однієї із організаційно-правових форм соціального захисту населення в період НЕПу, визначається його місце у комуністичній доктрині суспільного розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Назва Організаційний стан органів соціального страхування в УСРР (1922-1929)
    (Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.
    В статті на основі аналізу джерел та літератури простежується динаміка чисельності, соціального, національного та партійного складу органів соціального страхування в Україні впродовж 20-х років ХХ ст.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реформування системи соціального страхування в Україні у 1930-х рр.
    (Вінниця: ДКФ, 2007) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.
    У статті висвітлено основні етапи реформування системи соціального страхування в Україні у 1930-ті рр. та пристосування її до більшовицької доктрини суспільного розвитку.