Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Filters

Settings

Subject: search.filters.subject.археологія

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Thumbnail Image
    Item
    Перша Шаргородська наукова історико-краєзнавча конференція. Матеріали конференції. 17-18 жовтня 2014 р., м. Шаргород Вінницької області
    (2014) Шаргородська районна державна адміністрація; Інститут історії України НАН України; Гальчак С. Д.; Зінько Ю. А.; Войнаровський А. В.
  • Thumbnail Image
    Item
    Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 48. Збірник наукових праць
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Мельничук, О. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    Краніологія жінок скіфської культури з території України
    (Вінниця: ВДПУ, 2022) Долженко, Юрій; Пальчик, Оксана
    У статті охарактеризовано рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з’ясовано їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніологічні дані. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Також застосовувалися три стандартні методики: краніометрія (за Р. Мартіним), етнічна краніоскопія (яку запропонував О. Г. Козінцев) та краніофенетика (за методикою А. Беррі, Р. Дж. Беррі, яку апробувала А. А. Мовсесян). При інтерпретації даних використано комп’ютерні програми Б. О. та О. Г. Козінцевих. Наукова новизна. Вперше досліджено череп жінки із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е. Висновки. Загалом після залучення всього масиву жіночих поховань як степової, так і лісостепової Скіфії (71 череп) з території сучасної України, на черепах із котрих збереглося 12 краніометричних ознак та один індекс за Р. Мартіним (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC), виявлено неоднорідність жінок скіфської культури з лісостепу України. Досліджуваний череп жінки 30–40 р. із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е., за своєю морфологією потрапляє до третього, мезокранного, широколицього краніологічного варіанта з дуже низьким склепінням, який після канонічного та кластерного аналізів виявляє подібність до жіночої мезокранної серії катакомбної культури з території України, а також мезокранної, широколицьої вибірки скіфської культури зі Східного Криму – Фронтове-І, які археологи датують V–IV ст. до н. е. Східний напрям зв’язку незначний і проявляється подібністю четвертого, мезокранного (або суббрахікранного) краніологічного варіанта з високим склепінням до сарматських поховань, що датуються III–І ст. до н. е. Методом аналізу головних компонент і канонічним багатовимірним аналізом не виявлено морфологічних розбіжностей між степовими та лісостеповими жіночими черепами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. – Вип. 40
    (Вінниця: ВДПУ, 2022) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
    У журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук.
  • Thumbnail Image
    Item
    Краніологія чоловіків із давньоруського міста Переяслав
    (Вінниця : Твори, 2021) Долженко, Ю.
    Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу краніологічної серії ХІ–ХІІІ ст. з міста Переяславль (нині Переяслав). Серія складається з черепів, знайдених під час розкопок Д. Самоквасова (1877), В. Щербаківського (1914), а також постійної археологічної експедиції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під керівництвом М. Товкайла (2004–2007), Д. Тетері (2008–2012), М. Роздобудька (2014–2016) та О. Прядка (2015–2019). Мета статті – ввести у науковий обіг новий матеріал, дати загальну характеристику переяславцям ХІ–ХІІІ ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями Х–ХІІІ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Переяслава ХІ–ХІІІ ст. у системі краніологічних типів Східної Європи. Визначити особливості досліджуваної групи за результатами двох типологізацій. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою, з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. У роботі застосовано комп’ютерні програми, які створили Б. й О. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак. У статті розглядаються тільки чоловіки, позаяк жінки потребують окремого докладного дослідження. Наукова новизна. Вперше створено загальну чоловічу давньоруську вибірку Переяслава, до якої залучено 59 черепів. Визначено, що згідно з середніми значеннями краніометричних ознак чоловічу частину серії можна віднести до доліхокранного європеоїдного варіанта з помірно широким обличчям. Доведено, що після об’єднання двох чоловічих краніологічних груп з Переяслава, за типологічною схемою Т. Алексєєвої, переяславці опиняються в колі доліхокранного, середньолицього краніологічного типу, де перебувають сіверяни, дреговичі, смоленські кривичі, радимичі. Встановлено, що за типологією В. Дяченка чоловічу групу певною мірою можна віднести до Неопонтійського краніологічного типу. Висновки. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи XI–XIII ст. із синхронними серіями з території Русі методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її подібність до міських серій з Любеча, Галича та меншою мірою Чернігова.
  • Thumbnail Image
    Item
    Бібіков С.М. та Заєць І.І. – наукові та дружні взаємини через призму епістолярної спадщини
    (Санкт- Петербург: ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Доля звела обох вчених на початку далеких 70-х років минулого століття, коли І.І. Заєць вів широкомасштабні розкопки трипільського поселення Кліщів. Бібіков С.М. на той час вже був маститим вченим, а Заєць І.І. робив перші, але впевнені кроки у новій для нього науці – археології. Виявлені під час розкопок Кліщева унікальні матеріали привернули увагу багатьох дослідників Трипілля. Цьому також сприяли і позитивні людські якості Івана Івановича, який швидко зумів налагодити дружні стосунки з багатьма археологами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця / ред. кол. тому Зводу пам'яток іст. та культ. України у Вінницькій обл.: Ю.А. Зінько (гол. ред), С.М. Василюк (заст. гол. ред.), К.І. Висоцька [та ін.]; автор. колектив: А.В. Войнаровський, С.Д. Гальчак, С.О. Гусєв [та ін.]; упоряд.: Ю.А. Зінько, А.М. Подолинний. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. – 224, 48, 2 с.: фото, іл.
    (Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2017) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.
    У статті прорецензовано науково-довідкове видання «Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця», підготовлене робочою групою з написання зводу пам’яток історії та культури Вінницької області.
  • Thumbnail Image
    Item
    П. І. Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля
    (Вінниця, 2011) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В.; Rud, V.
    Павло Іванович Хавлюк - кандидат історичних наук, археолог, краєзнавець, педагог. Дослідник є автором близько 100 наукових праць, більшість з яких присвячена вивченню слов'янських старожитностей І тис. н. є. і охоплює різноманітні питання, пов'язані з етнічною історією населення Середнього Побужжя. В роботі вказаний список наукових праць П. І. Павлюка
  • Thumbnail Image
    Item
    І. І. Заєць – Дослідник трипільської культури на Поділлі
    (Вінниця: ВДПУ, 2011) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    І. І. Заєць - людини легендарної долі: спочатку – військовий-контррозвідник, керівник служби безпеки космодрому «Байконур», пізніше - директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (ВОКМ) і, нарешті, – кандидат історичних наук в галузі археології, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. В роботі вказаний список наукових праць І. І. Зайця.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша
    (СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.
    В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.