Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
6 results
Search Results
Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця: Твори, 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способами.Item Цивільні департаменти головних судів Правобережної України (1797 – 1831): імперські практики у річпосполитівській судовій традиції(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Шевчук, А.; Shevchuk, A.Метою статті є аналіз соціального значення діяльності цивільних департаментів губернських головних судів – ревізійно-апеляційних установ Правобережної України. Верховна влада, заради здобуття лояльності польської шляхти й утвердження в історичному регіоні, проводила гнучку політику, головним елементом якої було збереження річпосполитівської системи цивільних відносин. Автор досліджує межі компромісів еліти й судової влади, що стали наслідком примирення місцевого населення з російським пануванням.Item Соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Правобережної України (1797–1831 рр.)(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті проаналізовано соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Київської, Волинської та Подільської губерній. Визначено, що кримінальне судочинство здійснювалося за спеціальною процедурою: справи надходили з повітових судів і магістратів на ревізію до головного суду, а звідти – до губернатора на затвердження. Повернення справ на доопрацювання пояснювалося відсутністю необхідних документів. Влада вимагала негайного вирішення справ арештантів, але частина їх роками очікувала на вирок. Установи були перевантажені роботою. Аналіз діяльності Волинського головного суду за період з 1797 по 1826 рр. свідчить про низький рівень злочинності. Система покарань вирізнялася особливою жорстокістю. Прихід до влади Миколи І означав припинення співробітництва з елітами, тому після придушення Польського повстання 1830–1831 рр. розпочалося скасування всіх регіональних відмінностей, передусім, у судовій сфері.Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Шевчук, Андрій; Шевчук, Андрей; Shevchuk, AndriyУ статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способамиItem Міська реформа 1892 р. у сучасній історіографії(Вінниця, 2011) Нікітін, Ю. О.; Никитин, Ю. А.; Nikitin, Y. A.Зроблено спробу аналізу досліджень кінця XX – початку XXI століття щодо змісту, характеру і значення міської реформи 1892 року.Item Колонізація Криму 80–90-х рр. XVIII ст. як інструмент демографічної політики Російської імперії(Вінниця : ВДПУ, 2012) Короленко, Б. А.; Korolenko, B. A.Досліджено процеси колонізації Кримського півострова після його анексії Російською імперією у 1783 р. Розглянуто вплив геополітичних чинників на формування та реалізацію демографічної політики Петербурга в Криму протягом 80-х – 90-х рр. XVIII ст.