Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
12 results
Search Results
Item Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України (1920–1922 рр.)(Вінниця : Твори, 2021) Кучеров, Г.; Коцюк, В.Метою статті є аналіз фінансового становища сільських «Просвіт» на території Правобережної України у 1920–1922 рр. На основі переважно архівних матеріалів автори з’ясовують проблеми і здобутки просвітян у фінансовій діяльності, вплив на неї радянського режиму, її наслідки. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (порівняння, узагальнення, аналізу) з міждисциплінарними (структурно-системний метод). Головними методами під час підготовки публікації стали історико-порівняльний, синхронний, статистичний. Застосування названих методів допомогло з’ясувати всю сукупність аспектів, пов’язаних із науковою проблемою. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи методи аналізу історичних документів, автори розглядають вплив фінансового становища просвітницьких товариств на їхню культурно-освітню роботу в умовах перших років існування радянського режиму. Вперше в українській історіографії з’ясовано особливості фінансової діяльності сільських «Просвіт», її роль у становленні і розвитку товариств. Висновки. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України у 1920–1922 рр. є важливою складовою їхнього функціонування. Вона визначала розвиток товариств, а також культурно-освітній рівень селян. На фінансову діяльність «Просвіт» значною мірою впливали місцеві умови та допомога держави. Просвітяни влаштовували різноманітні заходи, щоб збільшити свій бюджет і витрачали кошти лише за потреби. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» перебувала під тотальним контролем радянського режиму. Коли став очевидним провал спроб режиму перетворити просвітницькі інституції на «кишенькові» організації, їх переведено на місцеве фінансування і взятий курс на ліквідацію.Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця: Твори, 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способами.Item Фрондерські настрої помісного дворянства Правобережної України другої половини ХІХ ст. крізь призму книжкових практик(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кароєва, Т.; Кароева, Т.; Karoyeva, T.Мета статті. З модернізацією Російської імперії помісне дворянство впродовж другої половини ХІХ ст. поступово адаптувалося до нових соціоекономічних умов і ставало соціально активнішим, втім, не отримало навіть мінімальних політичних регуляторів для задоволення своїх соціальних, економічних і культурних потреб до 1906 р., виборів у Державну думу. Воно, як й усі інші соціальні групи імперії, не могло формулювати своїх політичних вимог, створювати політичні організації, які б відстоювали їхні інтереси. Водночас й до революційних подій 1917 р. дворянство продовжували вважати опорою самодержавства, тому важливо визначити, чи було воно абсолютно відданим імперії, чи існували фрондерські настрої серед його представників. Під фрондерськими настроями певної соціальної групи тут розуміється негативізм, викликаний діями влади, який реалізується скоріше як культурницький опір і не веде до конфронтації з владою. Помісне дворянство розглядається поза етнічною приналежністю його представників. Методологія дослідження передбачає використання книг як речових джерел та історико-книгознавчі методи аналізу. Наукова новизна. До вивчення пасивного опору владі, традиційно малодоступного для студіювання, залучений аналіз книжкових практик (придбання, поширення, використання та зберігання книг) помісного дворянства. Висновки. З’ясовано, що упродовж другої половини ХІХ ст. поміщики-дворяни Правобережної України мали фрондерські настрої. Поліційний характер державного апарату країни примушував навіть лояльних підданих вдаватися до протиправних дій для задоволення своїх культурних потреб. Їхні свідомі практики щодо заборонених книг свідчать про тихий спротив владі, який врешті-решт протиставляв людину державній системі, розхитував традиційну систему цінностей.Item Цивільні департаменти головних судів Правобережної України (1797 – 1831): імперські практики у річпосполитівській судовій традиції(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Шевчук, А.; Shevchuk, A.Метою статті є аналіз соціального значення діяльності цивільних департаментів губернських головних судів – ревізійно-апеляційних установ Правобережної України. Верховна влада, заради здобуття лояльності польської шляхти й утвердження в історичному регіоні, проводила гнучку політику, головним елементом якої було збереження річпосполитівської системи цивільних відносин. Автор досліджує межі компромісів еліти й судової влади, що стали наслідком примирення місцевого населення з російським пануванням.Item Соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Правобережної України (1797–1831 рр.)(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Шевчук, А.; Shevchuk, A.У статті проаналізовано соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Київської, Волинської та Подільської губерній. Визначено, що кримінальне судочинство здійснювалося за спеціальною процедурою: справи надходили з повітових судів і магістратів на ревізію до головного суду, а звідти – до губернатора на затвердження. Повернення справ на доопрацювання пояснювалося відсутністю необхідних документів. Влада вимагала негайного вирішення справ арештантів, але частина їх роками очікувала на вирок. Установи були перевантажені роботою. Аналіз діяльності Волинського головного суду за період з 1797 по 1826 рр. свідчить про низький рівень злочинності. Система покарань вирізнялася особливою жорстокістю. Прихід до влади Миколи І означав припинення співробітництва з елітами, тому після придушення Польського повстання 1830–1831 рр. розпочалося скасування всіх регіональних відмінностей, передусім, у судовій сфері.Item Соціальний портрет підкоморія Правобережної України (1797-1832 рр.)(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Шевчук, Андрій; Шевчук, Андрей; Shevchuk, AndriyУ статті змальовано соціальний портрет голови підкоморського суду. Від його професіоналізму залежала ефективність у розмежуванні земельних володінь приватних власників та казни. Встановлено, що на посадах перебувало дві категорії осіб: меншість складали ті, хто професійно займався юриспруденцією й постійно працював у судовій системі (професійні судді); більшість становили дворяни, які не мали необхідних знань. Служба не давала можливості заробити та російська влада постійно контролювала роботу судів. Як наслідок, у більшості повітів посаду підкоморія щотрироки обіймали нові люди (випадкові судді). Верховна влада не була зацікавлена в створенні постійного суддівського корпусу з молодих дворян. Одночасно з виконанням професійних обов’язків підкоморії відстоювали свої матеріальні інтереси та намагалися заробити іншими способамиItem Документи і матеріали державних архівів Вінницької та Хмельницької областей як джерело вивчення соціальних трансформацій на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.(Вінниця : ВДПУ, 2009) Філінюк, А. Г.; Филинюк, А. Г.; Filinyoc, A. G.У статті розкривається інформаційний потенціал державних архівів Хмельницької, Вінницької, Житомирської та Київської областей як джерело відтворення соціальних змін і перетворень у Правобережній Україні на межі ХVІІІ–ХІХ століть, зумовлених інкорпораційною політикою російського самодержавства.Item Уманщина в економіці та торгівлі Правобережної України початку XX ст.(Вінниця, 2011) Бодров, Ю. І.; Бодров, Ю. И.; Bodrov, U. I.Досліджується економічний розвиток Уманщини, як значного і особливого регіону півдня Київщини, переконливо доводиться його особливість як високорозвинутого сільськогосподарсько-торгівельного району.Item Діяльність земств в Правобережній Україні у освітній та культурній сферах життя доби гетьманату П. Скоропадського(Вінниця : ВДПУ, 2012) Галатир, В. В.; Галатыр, В. В.; Galatir, V. V.На основі опублікованих та неопублікованих джерел автор зробив спробу висвітлити та дати короткий аналіз діяльності земств Правобережної України у освітній та культурній сферах в квітні-грудні 1918 р.Item Яків Франк і витоки франкізму(Вінниця : ВДПУ, 2012) Зваричук, Є. О.; Зваричук, Е.О.; Zvarychuk, Ye. O.У статті розкрито причини появи, поширення та занепаду франкізму на території Правобережної України, й зокрема Поділля; показано протиборство франкістів з ортодоксальним іудаїзмом, а також зображено головні положення «вчення» Я. Франка.