Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
5 results
Search Results
Item Діяльність сільських «Просвіт» Подільської губернії у 1920–1922 рр. (за документами Державного архіву Вінницької області)(2023) Кучеров, Г.; Палилюлько, О.; Kucherov, Gennadiy G.; Palyliulko, Oksana М.Метою статті є з’ясування діяльності сільських «Просвіт» Подільської губернії та їхні взаємовідносини з радянськими органами влади у контексті зміцнення останніх. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, системності. Під час роботи були використані методи аналізу, синтезу, проблемнохронологічний, історико-системний, узагальнення та ін. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі маловідомих та невідомих раніше архівних матеріалів і документів, простежено становище сільських «Просвіт» Подільської губернії та особливості їхніх взаємовідносин з органами влади радянського режиму. Досліджено, що у перші роки становлення сільських «Просвіт» Подільської губернії радянські функціонери підтримували діяльність просвітницьких організацій, сподіваючись використати їх для пропагування своїх ідеологічних засад. Визначено і обґрунтовано порівняно лояльну політику режиму щодо просвітницьких організацій. Висновки. На початку 1920-років в умовах становлення більшовицького режиму на території Подільської губернії спостерігалося подальше утворення сільських «Просвіт», ініціаторами якого виступали як мешканці сіл, так і представники влади. Останні намагалися використати популярність товариств для зміцнення свого впливу на селі. Для виконання цього завдання діяльність осередків фінансувалася з державного бюджету. У міру зміцнення радянського режиму відбувалася систематична реорганізація просвітницьких організацій, а їхнє становище стало погіршуватися. Врешті-решт, не знайшовши в них масової підтримки у проведенні соціалістичних перетворень на селі, керманичі України стали на шлях обмеження діяльності «Просвіт», а згодом і повної їхньої ліквідації.Item Podilia Village in 1944: Social and Economic Situation(Вінниця: ВДПУ, 2022) Kravchenko, Pavlo; Кравченко, ПавлоThe aim of the article is to analyze and characterize the social and economic processes in Vinnytsia region agriculture, which accompanied the Soviet regime restoration after the region was liberated from the German-Romanian occupation in 1944. The research methodology is based on a combination of general scientific principles of analysis, synthesis, generalization and special-historical principles of historical-criticism, historical-systematic and specific-problematic research, quantitative methods with the principles of historicism, systematics, and scientific verification. The scientific novelty of the work lies primarily in the fact that the author researched and analyzed new sources, critically examined Soviet party documents of the stated time and revealed the characteristics of the social and economic situation in the Podilia village after the restoration of Stalin's regime and collective farming. Conclusions. The restoration of the colonial communist Soviet regime in the Vinnytsia region did not improve the social and economic situation for the collective farm peasantry. On top of the material and human losses inflicted by the German-Romanian occupation and military operations of the warring parties, there was added a strict exploitative policy of state procurement, and forced relocation of the population to Crimea and Donbass, which further weakened Podilia village. Some aspects of the problem need further study and research of archival documents of the time.Item Сільські «Просвіти» Правобережної України: статистичний аналіз (1920–1922)(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Кучеров, Геннадій; Стецюк, Вадим; Палилюлько, ОксанаМетою статті є з’ясування різноаспектного аналізу становлення і розвитку сільських «Просвіт» Правобережної України через розкриття динаміки їхньої статистичної діяльності. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, системності. Під час роботи використані структурно-системний метод, метод аналізу, синтезу та узагальнення, метод аналізу доступних джерел і наукової літератури. Перевага надавалася історико-порівняльному, синхронному, статистичному методам. Зокрема, статистичний метод дав змогу з’ясувати кількісні показники функціонування просвітницьких товариств. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській історіографії маловідомі та невідомі раніше архівні матеріали і документи простежили динаміку функціонування сільських «Просвіт» Правобережної України у контексті їхньої статистичної діяльності, зокрема, з’ясовано особливості утворення, кількості «Просвіт», розмір членських внесків, джерела і розміри прибутків і видатків товариств, їх склад, форми культурно-освітньої роботи серед населення тощо. Розкрито політику радянського режиму щодо просвітницьких організацій. Висновки. На початку 1920-років ми бачимо подальше розгортання діяльності сільських «Просвіт» на території, окупованій як більшовиками, так і поляками. У цей час просвітницькі осередки в радянській Україні переходили на зразковий статут, що передбачало надання товариствам державної допомоги. Сільські товариства продовжували свою діяльність, спрямовану на забезпечення культурно-освітніх інтересів населення Правобережної України. Водночас спостерігається намагання радянського режиму підкорити «Просвіти» своєму впливові. Методи, якими користувалися місцеві органи влади, часто були репресивними. Відтак діяльність товариств занепадала.Item Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України (1920–1922 рр.)(Вінниця : Твори, 2021) Кучеров, Г.; Коцюк, В.Метою статті є аналіз фінансового становища сільських «Просвіт» на території Правобережної України у 1920–1922 рр. На основі переважно архівних матеріалів автори з’ясовують проблеми і здобутки просвітян у фінансовій діяльності, вплив на неї радянського режиму, її наслідки. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (порівняння, узагальнення, аналізу) з міждисциплінарними (структурно-системний метод). Головними методами під час підготовки публікації стали історико-порівняльний, синхронний, статистичний. Застосування названих методів допомогло з’ясувати всю сукупність аспектів, пов’язаних із науковою проблемою. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи методи аналізу історичних документів, автори розглядають вплив фінансового становища просвітницьких товариств на їхню культурно-освітню роботу в умовах перших років існування радянського режиму. Вперше в українській історіографії з’ясовано особливості фінансової діяльності сільських «Просвіт», її роль у становленні і розвитку товариств. Висновки. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України у 1920–1922 рр. є важливою складовою їхнього функціонування. Вона визначала розвиток товариств, а також культурно-освітній рівень селян. На фінансову діяльність «Просвіт» значною мірою впливали місцеві умови та допомога держави. Просвітяни влаштовували різноманітні заходи, щоб збільшити свій бюджет і витрачали кошти лише за потреби. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» перебувала під тотальним контролем радянського режиму. Коли став очевидним провал спроб режиму перетворити просвітницькі інституції на «кишенькові» організації, їх переведено на місцеве фінансування і взятий курс на ліквідацію.Item Доля українських патріотів в умовах радянського режиму 20-30-х рр. ХХ ст. (за спогадами І. Д. Юрченка)(Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.У статті висвітлено політичні репресії радянської влади 20 – 30-х рр. ХХ ст., спрямовані проти активних учасників національно-визвольних змагань в Україні на основі спогадів очевидця тих подій І.Д. Юрченка. Автор стверджує, що основною метою діяльності правоохоронних органів була боротьба проти формування національної самосвідомості українського народу, проти будь-яких спроб відродити українську державність.