Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
21 results
Search Results
Item Релігійна політика нацистів на теренах окупованого Поділля(2024) Гальчак, С.Метою статті є відтворення на основі аналізу низки джерел реальної картини релігійного життя на Поділлі під час нацистської окупації краю в роки Другої світової війни, висвітлення проблеми становища церкви та віруючих в німецькій зоні окупації, розкриття справжньої сутності використання окупаційною владою релігії як ефективного механізму реалізації власної окупаційної політики. Методологія дослідження грунтується на поєднанні загальнонаукових (хронологічному, проблемно-історичному, аналітичному, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-топологічному, історико-системному) методів з принципами історизму, об’єктивності, системності, науковості, верифікації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що, використовуючи ці методи, на основі оприлюднення низки маловідомих архівних та інших джерел автор розкриває реальну сутність релігійної політики гітлерівських загарбників в окупованих ними українських регіонах, зокрема, на Поділлі. Висновки. Для впровадження окупаційної політики на захоплених територіях України (Поділля) з метою посилення впливу на місцеве населення гітлерівцями використовувався релігійний фактор. Нацисти вважали церкву важливою зброєю у боротьбі проти більшовизму, оскільки відновлення релігії, яка в радянський час була фактично поза законом, мало продемонструвати місцевому населенню «прихильність» до нього нової влади. Загарбники намагалися довести, що з їх приходом українці отримали втрачену за часів комуністичного режиму релігійну свободу. Легалізувавши церкву, окупаційна влада сприяла її розколу на Українську автокефальну православну церкву та Автономну православну церкву. Боротьба між церковними таборами була лише на руку окупаційній владі. Окупаційна влада мала також упереджений погляд та вплив на інші релігійні конфесії. Відносна свобода віросповідання невдовзі відійшла в минуле. Помітно посилився контроль над релігійними організаціями. Упродовж 1941 – 1944 рр. релігійна політика окупантів зосереджувалася на забезпеченні інтересів Третього Райху, була однією з найбільш спекулятивних у їхній пропагандистсько-агітаційній роботі. Водночас духовні запити населення практично не враховувалися.Item Умови розвитку чеської освіти в Наддніпрянській Україні в період Української революції(Вінниця : ВДПУ, 2024) Погуляєв, О.; Прилипко, Р.Мета статті полягає в необхідності здійснити комплексне дослідження освітнього становища чеської етнічної меншини Наддніпрянської України у добу Української революції та фактори, які сприяли його розвитку і обставини, що створювали труднощі. Методологія дослідження включає такі принципи: об’єктивності, історизму, послідовності, проблемності. У роботі використано методи: аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, порівняльний. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей освітнього становища чехів Наддніпрянської України напередодні та протягом Української революції 1917–1921 років, які відрізняли його від інших етнічних меншин та українців. Висновки. Отже, за часів діяльності українських органів влади чеська меншина отримала юридичний захист та право вільно розвивати власну культуру. Українізація, яку розпочала УЦР, не обмежувала вживання та розвиток чеської чи інших національних мов етнічних меншин, а була елементом уніфікації навчального процесу. Після перевороту 29 квітня 1918 р. гетьман Павло Скоропадський скасував демократичні свободи УЦР. Проте чеська освіта та культура не лише вільно розвивалася, але й користувалася значним фінансуванням з боку Української держави. Також було організовано перекваліфікацію чеських учителів в рамках українізації освіти. Директорія УНР не лише відновила закони УЦР, але й планувала ще більше їх демократизувати, що в свою чергу могло дати новий поштовх розвитку чеської освіти. Проте втілити ідеали Української революції щодо свободи та рівності усіх народів не вдалося через поступову поразку проукраїнських сил.Item Трансформаційні процеси православних конфесій у місті Вінниці(2023) Кузьмінець, Н.; Дудар, Р.Аналізуються трансформаційні процеси православних конфесій, які відбуваються на території міста Вінниці після прийняття томосу та утворення Православної Церкви України. Акцент зроблено на кількісних змінах релігійних громадах, які перейшли до ПЦУ, функціонуванні трьох єпархій Вінниччини.Item Релігія, звичаї і вірування – важливі обереги на ниві відродження духовності українського народу(Вінниця : Твори, 2020) Рева, ЛарисаВ статті на основі тривалих досліджень аналізується проблема впливу словесного оберегу на ідентичність українців, їх самосвідомість, подекуди волевиявлення, віковічне прагнення до здобуття свободи та незалежності від іноземного панування.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. І. Серія: Історія : збірник наукових праць(Вінниця, 1999) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоВ журналі висвітлюються окремі питання історії України, історії Вінниччини, історичного краєзнавства, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто прагне отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру з історії. Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 26 травня 1999 р. (протокол № 9)Item Релігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, O.; Кузьмінець, Н.; Кузьминец, Н.; Kuzminets, N.Метою статті є аналіз ролі релігії у повсякденному житті подільського села в 20-ті рр. ХХ ст., розкриття і узагальнення змісту і спрямованості головних чинників формування релігійного світогляду селянства у період становлення більшовицької влади, показ об’єднавчої ролі релігії для різних верств сільського населення, характеристика процесу соціальної адаптації селянства в умовах радянської дійсності,розкриття ставлення селянства до антирелігійної політики більшовицької влади. Методологія дослідження ґрунтується на проблемному та мікроісторичному підходах та на принципах науковості, об’єктивізму, історизму і позаконфесійності. Їх комплексне застосування дало можливість зосередитися на проблемі ставлення подільського села до релігії, її ролі у повсякденному житті селянського середовища. Завдяки методам аналізу і синтезу вдалося здійснити відбір фактів, сформулювати узагальнення та висновки; для зіставлення одержаної з різних джерел інформації використовувався описовий, проблемно-хронологічний і критичний методи. Наукова новизна роботи грунтується на проведенні детального аналізу впливу релігії на повсякденне життя українського села на прикладі одного з її регіонів – Поділля. У статті досліджено витоки його релігійності, підтверджено тезу про те, що православна церква завжди займала особливе місце в житті всіх верств українського села. Подальшого розвитку набули питання відносин подільського селянства з більшовицькою владою, удосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із релігійним життям українського села у 20-х рр. ХХ ст. Висновки. У 20-х рр. ХХ ст. релігія займала у повсякденному житті українського села особливе місце і була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. Тому боротьба з релігією мала важливе значення для запровадження способу життя, нав’язаного більшовицько-радянською системою. Владою робилося все, щоб витіснити церковні структури із селянського життя. Антицерковна політика, яка мала на Поділлі свою специфіку, була спрямована на послаблення позицій православної церкви, витіснення її з суспільного та повсякденного життя. У межах антирелігійних заходів більшовицьке керівництво чинило політичні, моральні та фізичні утиски – обмеження прав віруючих, цькування служителів культу, залякування та насилля. Однак ні антирелігійна пропаганда, ні масові кампанії антирелігійного спрямування, ні силові методи не забезпечили досягнення результату – позбавлення села віри та відмови від релігійних переконань. Селянство чинило відкритий спротив насадженню атеїзму, а релігія продовжувала залишатись визначальним чинником повсякденного життя на селі.Item Діяльність католицьких молодіжних організацій в Україні(Вінниця, 2020) Хоцянівська, І.; Хоцяновская, И.; Мельничук, Т.У статті проаналізовано діяльність католицьких молодіжних організацій в Україні. Основна увага звернена на діяльність найбільшої католицької молодіжної організації в Україні - Федерація Українських Католицьких Студентських та Академічних Товариств «Обнова». Також висвітлено діяльність міжнародної молодіжної громадська організація «Католицьке Скаутство Європи» та молодіжної християнської організації «Витанія».Item Релігійна політика окупаційної влади на теренах Трансністрії (1941-1944 рр.)(Вінниця, 2020) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Захараш, Т.У статті розглядається проблема взаємовідносин румунської влади та різних релігійних конфесій на теренах Трансністрії. З’ясовано, що румунська влада відразу почала боротися з атеїзмом у всіх його проявах і повертати населення до віри. Проте відбувалося й масове впровадження румунізації через релігію, також велася активна боротьба з сектанством.Item Роль релігії та церкви у внутрішній і зовнішній політиці Данила Галицького(Вінниця, 2020) Криворучко, О.; Криворучко, А.; Криворучко, Ф.У статті висвітлено роль, яку посідали релігія та церква у визначенні основних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики галицько-волинського князя Данила Романовича. Проаналізовано причини та обставини обрання галицьким митрополитом єпископа Кирила. Визначено фактори, що зумовили вибір князя у питанні підпорядкування галицької митрополії православному патріарху. Охарактеризовано причини відмови князя Данила від ідеї унії православних парафій з латинською церквою.Item Зареєстровані протестантські релігійні організації України та їх стосунки з місцевими органами Влади(Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2010) Данілова, І. Ю.; Данилова, И. Ю.; Danilova, I. U.У статті висвітлюються проблеми діяльності зареєстрованих протестантських релігійних організацій у період радянської антирелігійної політики післявоєнних років. Автором аналізуються методи впливу місцевих органів влади на діяльність протестантських конфесій та розкриваються їх взаємовідносини з віруючими
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »