Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
18 results
Search Results
Item Повалення влади гетьмана П. Скоропадського на Чечельниччині(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.; Калитко, С. Л.; Kalytko, S. L.У наш час громадськість та історики всебічно обговорюють питання про місце і роль П. Скоропадського у розбудові української державності. Особливо наголошується на формуванні апарату державного управління, створенні Академії наук, українських шкіл тощо. Але на місцях, у провінції широке залучення до праці в органах влади колишніх царських чиновників, які особливо не приховували своєї мети – повернути Україну до складу Російської держави; заходи в аграрній сфері, що фактично вилилися у реставрацію земельних відносин доби царату; залучення австро-угорських військ до репресивних дій проти селян зумовили вкрай негативне ставлення більшості населення до гетьманської держави та її крах.Item Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів(Вінниця, 2000) Вовк, С. Т.; Vovk, S. T.; Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Таранень, С. В.; Taranen, S. V.В книзі у вигляді нарисів описано природу, пам'ятки археології, історію виникнення і розвитку селища Чечельник - районного центру Вінниччини, який в 2000році відзначає своє 500-річчя.Item Розвиток ткацтва та килимарства у містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі(Одеса : Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.На основі збережених етнографічних нам яток та усних розповідей подано характеристику розвитку і поширення ткацтва та килимарства, українського населення містечка Чечельник на Південно-Східному Поділлі. Особливу увагу звернуто на інструменти ткацького виробництва, процес прядіння і ткання, асортимент тканих виробів. Подано характеристику різновидів килимів і килимових виробів та проаналізовано деякі авторські роботи.Item Містечко Чечельник на Південно-Східному Поділлі в XIX - на початку XXI ст. (Етнокультурна характеристика населення)(Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Подільські містечка викликають особливий інтерес специфікою своєї культури, оскільки в них упродовж століть тісно переплітались історичні долі представників різних етносів: українців, євреїв, поляків, росіян, вірмен, циган тощо. З огляду на це, історико-етнографічне дослідження українських містечок набуває маркерної значимості у контексті пізнання народної традиційно-побутової культури як іншоетнічних їх мешканців, так і домінуючої в більшості з них української спільноти. Етнографічне вивчення історії подільського містечка дозволяє виокремити й осмислити важливі й ще малодосліджені аспекти повсякденної культури, соціально-економічного, громадського та релігійного життя, з'ясувати особливості формування етносвідомості та ментальних характеристик людності містечок як проміжної ланки між сільським та урбанізованим соціумом.Item Голодомор 1932-1933 років у містечку Чечельник на Поділлі: свідчення очевидців(Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.На основі зібраних автором свідчень очевидців подана картина повсякденного життя подільського містечка Чечельник в роки голодомору 1932-1933 рр. Особливості протікання голодомору пов’язані з соціально-економічними та етнічними умовами містечкового життя. Воно було обумовлене наявністю різних суспільних класів (селяни, робітники, ремісники, службовці, інтелігенція), сільськогосподарських (колгоспи), промислових (спиртовий і цукровий заводи) та напівкустарних (ремісничих) підприємств, а також культурно-освітніх і медичних закладів. Це значно відрізняло подільське містечко від сільського поселення.Item Результат палеоботанічного дослідження трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Пашкевич, Г. О.У 1986 р. під час археологічних розвідок на трипільському поселенні Чечельник на одній із площадок, що знаходиться в відстійниках цукрокомбінату, серед фрагментів кераміки та кісток тварин на дні сфероконічної миски знайдено рештки обгорілих зернин злакових культур.Item Кераміка трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Поселення Чечельник синхронне з трипільськими поселеннями в ур. Вишенька, Білий Камінь-Рогузка (на Побужжі) та Кирилівка і Черкасів Сад II (в Подністров’ї).Item Зображення тварин на кераміці з трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Серед виявлених на поселенні Чечельник на Вінниччині різноманітних матеріалів значну цікавість становлять скульптурні зооморфні наліпи у вигляді голів різних видів тварин на горщиках і мисках та зображення тварин, виконані фарбами на великих біконічних та грушевидних посудинах.Item Пізньотрипільські поселення в басейні річки Cавранки(Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.В басейні річки Савранки правої притоки Південного Бугу,є чимало трипільських пам’яток. До пізнього Трипілля належать поселення Білий Камінь-Рогузка, Чечельник, урочище Вишенька та, можливо, Стратіївка.Item Пізньотрипільське поселення Чечельник на Побужжі(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Керамічні матеріали типу Чечельника знаходяться в матеріалах пам'яток другої фази розвитку томашівсько-сушківської групи в межиріччі Південного Бугу та Дніпра (Доброводи) — амфора. В західному регіоні йому відповідають в часі поселення типу Варварівки VIII. Практично ідентичні Чечельникові поселення басейну р. Савранки (Білий Камінь) урочище Вишенька (поблизу хутора Анютіно) та пам'ятки басейну р. Кодими і міжріччя Південного Бугу і Дністра (Кирілівка, Черкасів Сад II). Спільність рис матеріальної культури цих поселень проявляється в їх часовій та територіальній близькості, а найбільше в — кераміці (морфологія сосудів, схожість ряду орнаментальних схем та сюжетів і ін. аналогії), дозволяють об'єднати їх (Чечельник, Білий Камінь, урочище Вишенька, Кирилівка, Черкасів Сад II) в окрему локальну групу, названу Чечельницькою.