Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
26 results
Search Results
Item Японський дипломат Чіуне (Тіуне) Сугіхара – рятівник євреїв в роки Другої світової війни(Вінниця : ВДПУ, 2024) Михайлюк, МаринаМетою статті є реконструкція життя і діяльності японського дипломата, передусім у царині порятунку євреїв в перші роки Другої світової війни (1940–1941 рр.). Автор характеризує особисті якості Сугіхари, умови роботи в різних куточках Європи, зокрема в Литві та Східній Пруссії, досліджує форми та методи порятунку євреїв. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (хронологічному, проблемно- історичному, аналітичному, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- типологічного, історико-системного) методів з принципами історизму, об’єктивності, системності, науковості, верифікації, з використанням міждисциплінарних підходів на стику всесвітньої історії, психології, етики; спогадів сучасників часів Другої світової війни. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи ці методи автор розкриває постать Сугіхари як рятівника європейського єврейства, аналізує кількість виданих віз та вплив його дипломатичної діяльності на подальшу долю єврейських біженців – прохачів тимчасового притулку в Японії. Висновки. Японський рятівник усією своєю дипломатичною діяльністю та «праведним» життям продемонстрував абсолютне занурення в єврейські проблеми часів Другої світової війни. Попри всі перепони, що стояли на його шляху, він зміг врятувати тисячі біженців, які прохали про транзитні візи в Японію задля пошуку спокійного життя в інших країнах світу. Доведено, що у Литві Сугіхара не зміг спокійно дивитися на постійні натовпи біля вікон своєї резиденції, переважно польських євреїв-біженців, які після нацистської окупації Польщі знайшли прихисток в Литві, але з радянською окупацією країни мусили далі влаштовувати своє життя в інших країнах світу. Встановлено, що у Східній Пруссії консул зіштовхнувся з подібною проблемою. Будучи обізнаний з нацистською політикою антисемітизму в окупованих і анексованих територіях Рейху, Сугіхара добре розумів, яке майбутнє очікує єврейських прохачів притулку, і не міг їм відмовити в допомозі. Дипломат, попри те, що належав до країни, яка стала союзницею Німеччини у Другій світовій війні і мала власні колоніальні амбіції в Південно-Східній Азії, не став жертвою антисемітської пропаганди та юдофобії, а навпаки виявив співчуття до прохачів притулку. Нині у світі мешкає 40–50 тис. нащадків тих євреїв, яким допоміг японський дипломат.Item Відмінності в окупаційній політиці німецьких та румунських загарбників на Поділлі в роки Другої світової війни(2023) Гальчак, СергійНімецькі та румунські загарбники, захопивши влітку 1941 року Поділля (королівській Румунії дісталися землі між Дністром і Південним Бугом, на Поділлі – південні райони Вінниччини), крім спільності інтересів та заходів із колонізації загарбаної території, котру офіційний Бухарест вважав своєю військовою здобиччю, румунська окупаційна адміністрація, з огляду на «вічність перебування» націй землі, намагалася в певній мірі здійснювати власну політику, відмінну від німецької. Ці розбіжності знайшли своє вираження, зокрема,в підходах до реалізації на теренах Поділля освітньої програми, ставлення до низки аспектів ідеологічної діяльності, вирішення «єврейського питання», використання «трофейної» робочої сили та інItem Украинские остарбайтеры Подольского региона (Вторая мировая война, послевоенный период)(2009) Гальчак, С. Д.В монографии на богатом фактическом материале Подольского региона Украины исследуются политика и практика нацистского оккупационного режима по насильственной мобилизации человеческих ресурсов края, дискриминация, условия жизни, каторжный труд остарбайтеров из Винницкой и Хмельницкой областей в военной промышленности и сельском хозяйстве рейха, сопротивление подолян гитлеровским планам порабощения населения захваченных территорий в рядах патриотического подполья, советских партизан,сил национально-освободительной ориентации, европейского движения Сопротивления. Анализируется механизм репатриации, а также отношение партийно-государственного руководства СССР и Украинской ССР к репатриантамItem Бійці переднього краю – журналісти Мурованокуриловеччини у лихоліття Другої світової війни(2017) Гальчак, С.Бійці переднього краю. Саме так кажуть про журналістів – людей чесних і самовідданих, креативних і сміливих, неспокійного серця і твердої волі, одержимих творчістю і служінням суспільству, які принципово відстоюють громадянську позицію, інтереси держави, народу, непохитно стоять на варті демократії, правди, бо ж переконані, що засоби масової інформації покликані називати героїв – героями, подвиг – подвигом, зраду – зрадою, брехню – брехнею, злочин – злочином. Це – люди нелегкої професії, котра за рівнем небезпеки поступається хіба що праці шахтаря. Трагічні події на Євромайдані, у зоні АТО зайвий раз підтверджують цеItem Поділля в роки Другої світової війни (1939 – 1945): монографія(2018) Гальчак, С.У монографії досліджуються події, які відбувалися на теренах Поділля в роки Другої світової війни, внесок подолян у Перемогу. Для широкого кола читачів.Item Словом і багнетом: журналісти Вінниччини у Другій світовій війні(2016) Гальчак, С.Це – третє, доповнене видання, в якому подаються короткі відомості про 167 уродженців Вінниччи-ни чи осіб, які пов’язали із нею свою долю, – колишніх фрон-товиків, партизанів, підпільників, учасників націоналістич-ного підпілля та інших. Нехай ця праця стане щирою вдячністю, світлою пам’-яттю про людей, які з «лейкою і блокнотом, а то і з кулеме-том», не шкодуючи свого молодого життя, кували вис-траждану ПеремогуItem «Східні робітники з Поділля у Третьому рейху»: депортація, нацистська каторга, опір поневолювачам(2004) Гальчак, С. Д.У монографії на фактичному матеріалі подільського регіону досліджуються політика та практичні дії нацистського окупаційного режиму по насильницькій мобілізації людських ресурсів краю, дискримінація, умови життя, каторжна праця "остарбайтерів" із Поділля (Україна) у військовій промисловості і сільському господарстві рейху, протидія подолян гітлерівським планам уярмлення населення загарбаних територій у рядах патріотичного підпілля, радянських партизанів, сил національно-визвольного спрямування, європейського руху ОпоруItem Румунська зона окупації на Вінниччині у роки другої світової війни в монографії С. Гальчака «Поділля в роки другої світової війни (1939-1945)»(2022) Бабій, ЛюдмилаУ статті аналізується особливості висвітлення подій румунської зони окупації на Вінниччині у роки Другої світової війни в монографії професора Сергія Гальчака «Поділля в роки Другої світової війни (1939-1945), представлено його погляд на дослідження вказаної проблеми.Item Політика румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни(Вінниця : ВДПУ, 2023) Бабій, ЛюдмилаМетою статті є висвітлення політики румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Показано формування стосунків румунської окупаційної адміністрації з місцевим населенням та розкрито форми залучення мешканців краю до співпраці. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових методів, таких як методи аналізу й синтезу та спеціально-історичних методів, зокрема історико-типологічного й історико-системного методів з принципами історизму, системності та всебічності. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше в українській історіографії робиться спроба охарактеризувати політику румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Аналізуються причини, які спонукали місцеве населення на такий крок та визначаються шляхи, за допомогою яких, румунська окупаційна влада реалізовувала свою політику на окупованій території. Висновки. Виконання головного завдання румунської окупаційної адміністрації на території Трансністрії, зокрема Вінниччини, покладене на неї нацистською Німеччиною – економічна експлуатація краю, потребувало залучення в цей процес місцевого населення. Справедливо визнати той факт, що певна частина українського селянства на початковому етапі румунської окупації йшла на співпрацю, сподіваючись на покращення свого життя за нової влади й уникнення репресій, які відбувались в краї в радянські часи. За таких обставин, не всіх мешканців окупованих територій слід визначати як свідомих колаборантів. Реалізовуючи політику залучення українських селян Вінниччини до співпраці, румунська окупаційна влада в своїй діях спиралась на пропаганду, використовуючи наслідки здійснення в українських землях двадцятилітньої більшовицької політики, сподівання населення на відродження українського життя й утворення української держави та бажання людей вижити в складних умовах війни. В окупованих районах румунська адміністрація застосувала ненасильницький (акцентуючи на репресіях більшовицької влади, активно використовуючи пропаганду та підкуп населення) та насильницький (використовуючи примус) методи по відношенню до населення Вінниччини.Item Організаційні та правові основи військово-економічного співробітництва СРСР, Великобританії та США на початку Другої світової війни(Вінниця: ВДПУ, 2022) Ніколіна, Інна; Мазур, Інна; Очеретяний, Володимир. Метою статті є спроба об’єктивного висвітлення організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Здійснено намагання довести, що Радянський Союз також був зацікавлений у наданні матеріально-технічної допомоги, щоб унеможливити свою поразку у німецько-радянській війні. Методологія дослідження ґрунтується на засадах історизму, системності, об’єктивності, узагальнення. Перевага надавалася і таким спеціальним історичним методам, як історико-системний, проблемно-хронологічний, описовий, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського Союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Висновки. Спершу зовнішньополітична доктрина США ґрунтувалася на стримуванні нацистської Німеччини за допомогою Англії, котра перетворювалася у своєрідну буферну зону для Штатів. А вже після початку радянсько-німецького конфлікту США та Англія змінили свої оцінки відносно СРСР і вбачали у ньому той елемент у війні, котрий допоможе ослабити та знищити нацистів на континенті. Поразка на фронтах СРСР на початковому етапі війни стала ще одним із каталізаторів, котрі змусили США та Англію змінювати позиції щодо нього, натомість радянська держава теж почала формувати зовнішню доктрину на інших підходах, які передбачали об’єднання із антигітлерівською коаліцією. Унаслідок радянсько-британсько-американських домовленостей під час Московської конференції ратифіковано перший протокол, котрий дозволив США поширити в майбутньому вплив ленд-лізу на Радянський Союз, який унеможливив його поразку, модернізував певні галузі військового виробництва. Однак надходження зарубіжних «оборонних матеріалів» супроводжувалося безліччю протиріч, особливо в 1941–1943 рр. Головним з них було повільне розгортання союзниками процесу поставок в СРСР, що складали в той час незначну частину від радянських потреб. Ближче до закінчення війни внесок ленд-лізу в сукупний військовий потенціал СРСР істотно збільшився.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »