Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
7 results
Search Results
Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 48. Збірник наукових праць(Вінниця : ВДПУ, 2024) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Мельничук, О. А.Item Краніологія жінок скіфської культури з території України(Вінниця: ВДПУ, 2022) Долженко, Юрій; Пальчик, ОксанаУ статті охарактеризовано рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з’ясовано їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніологічні дані. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Також застосовувалися три стандартні методики: краніометрія (за Р. Мартіним), етнічна краніоскопія (яку запропонував О. Г. Козінцев) та краніофенетика (за методикою А. Беррі, Р. Дж. Беррі, яку апробувала А. А. Мовсесян). При інтерпретації даних використано комп’ютерні програми Б. О. та О. Г. Козінцевих. Наукова новизна. Вперше досліджено череп жінки із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е. Висновки. Загалом після залучення всього масиву жіночих поховань як степової, так і лісостепової Скіфії (71 череп) з території сучасної України, на черепах із котрих збереглося 12 краніометричних ознак та один індекс за Р. Мартіним (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC), виявлено неоднорідність жінок скіфської культури з лісостепу України. Досліджуваний череп жінки 30–40 р. із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII–VI ст. до н. е., за своєю морфологією потрапляє до третього, мезокранного, широколицього краніологічного варіанта з дуже низьким склепінням, який після канонічного та кластерного аналізів виявляє подібність до жіночої мезокранної серії катакомбної культури з території України, а також мезокранної, широколицьої вибірки скіфської культури зі Східного Криму – Фронтове-І, які археологи датують V–IV ст. до н. е. Східний напрям зв’язку незначний і проявляється подібністю четвертого, мезокранного (або суббрахікранного) краніологічного варіанта з високим склепінням до сарматських поховань, що датуються III–І ст. до н. е. Методом аналізу головних компонент і канонічним багатовимірним аналізом не виявлено морфологічних розбіжностей між степовими та лісостеповими жіночими черепами.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. – Вип. 40(Вінниця: ВДПУ, 2022) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоУ журналі висвітлюються актуальні проблеми історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, етнології, історіографії, джерелознавства, теорії та методології історії, рецензуються найсучасніші монографічні праці в галузі історичних наук.Item Краніологія чоловіків із давньоруського міста Переяслав(Вінниця : Твори, 2021) Долженко, Ю.Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу краніологічної серії ХІ–ХІІІ ст. з міста Переяславль (нині Переяслав). Серія складається з черепів, знайдених під час розкопок Д. Самоквасова (1877), В. Щербаківського (1914), а також постійної археологічної експедиції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під керівництвом М. Товкайла (2004–2007), Д. Тетері (2008–2012), М. Роздобудька (2014–2016) та О. Прядка (2015–2019). Мета статті – ввести у науковий обіг новий матеріал, дати загальну характеристику переяславцям ХІ–ХІІІ ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями Х–ХІІІ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Переяслава ХІ–ХІІІ ст. у системі краніологічних типів Східної Європи. Визначити особливості досліджуваної групи за результатами двох типологізацій. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою, з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. У роботі застосовано комп’ютерні програми, які створили Б. й О. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак. У статті розглядаються тільки чоловіки, позаяк жінки потребують окремого докладного дослідження. Наукова новизна. Вперше створено загальну чоловічу давньоруську вибірку Переяслава, до якої залучено 59 черепів. Визначено, що згідно з середніми значеннями краніометричних ознак чоловічу частину серії можна віднести до доліхокранного європеоїдного варіанта з помірно широким обличчям. Доведено, що після об’єднання двох чоловічих краніологічних груп з Переяслава, за типологічною схемою Т. Алексєєвої, переяславці опиняються в колі доліхокранного, середньолицього краніологічного типу, де перебувають сіверяни, дреговичі, смоленські кривичі, радимичі. Встановлено, що за типологією В. Дяченка чоловічу групу певною мірою можна віднести до Неопонтійського краніологічного типу. Висновки. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи XI–XIII ст. із синхронними серіями з території Русі методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її подібність до міських серій з Любеча, Галича та меншою мірою Чернігова.Item Пам’ятки трипільської культури Чечельницького району на Вінниччині (матеріали до зводу пам’яток історії та культури України: Вінницька область)(Вінниця : Твори, 2020) Косаківський, Віктор; Рудь, ВіталійНа території Чечельницького району відомо 8 поселень трипільської культури. За винятком поселення біля с. Дохно, усі інші детально обстежені авторами публікації. Для Білого Каменя маємо радіовуглецеву дату – 3900-3800 рр. до н. е. Усі інші, за типологією кераміки, датуються приблизно цим же часом і відносяться до чечельницької групи. Це свідчить про короткотермінове заселення території Чечельницького району населенням трипільської культури, яке тривало протягом кількох століть початку IV тис. до н.е.Item Археологічні пам’ятки Чечельницького району: історіографія питання(Вінниця : Твори, 2020) Данильчук, АннаБільше ніж як за століття на території Чечельницького району археологами було виявлено ряд різночасових археологічних пам’яток від пізнього палеоліту і до періоду Київської Русі. Серед них вагоме місце займають трипільські старожитності, пам’ятки яких активно досліджуються і нині Косаківським В.А та Рудем В.С. Пошуки археологів тривають.Item Давня історія краю та археологічні пам’ятки(Вінниця : Твори, 2020) Мазур, Інна; Марчук, ІринаАрхеологічні матеріали поселень і могильників Середнього Подністров’я дозволяють простежити формування черняхівської культури на основі традицій зарубинецької, гето-фракійської, східнопшеворської і сарматської культур. Загалом у Середньому Подністров’ї під час розкопок і розвідок відкрито понад 30 пунктів, які пов’язані із давніми культами й віруваннями.