Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Start date: 2020Subject: search.filters.subject.Поділля

Search Results

Now showing 1 - 10 of 27
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Відмінності в окупаційній політиці німецьких та румунських загарбників на Поділлі в роки Другої світової війни
    (2023) Гальчак, Сергій
    Німецькі та румунські загарбники, захопивши влітку 1941 року Поділля (королівській Румунії дісталися землі між Дністром і Південним Бугом, на Поділлі – південні райони Вінниччини), крім спільності інтересів та заходів із колонізації загарбаної території, котру офіційний Бухарест вважав своєю військовою здобиччю, румунська окупаційна адміністрація, з огляду на «вічність перебування» націй землі, намагалася в певній мірі здійснювати власну політику, відмінну від німецької. Ці розбіжності знайшли своє вираження, зокрема,в підходах до реалізації на теренах Поділля освітньої програми, ставлення до низки аспектів ідеологічної діяльності, вирішення «єврейського питання», використання «трофейної» робочої сили та ін
  • Thumbnail Image
    Item
    Витоки духовності, сакральні святині, релігієзнавча проблематика Поділля у працях провідних дослідників регіону
    (2021) Гальчак, С.
    З погляду науковців релігія – це особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві, яка включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя та його членів.На Поділлі особливо знаковою подією, яку відзначав чи не весь православний світ, стало святкування на державному рівні восени 2013-го року 1000-літнього ювілею Лядовського Свято-Усікновенського скельного чоловічого монастиря Української православної церкви – пам’ятки архітектури ХІ – ХІХ ст., справедливо віднесеної до «Семи чудес Вінниччини
  • Thumbnail Image
    Item
    Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Кравченко, П.
    Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Володимир Ревуцький. Сторінки забутої історії. Оповіді про минувщину містечок та сіл Мурованокуриловецького району. Житомир, 2023. 555 с.
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Тучинський, В.
    У статті прорецензовано історико-краєзнавче дослідження Володимира Ревуцького, що знайомить читачів з історією містечок та сіл колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області від найдавніших часів до сьогодення. Звернено увагу на те, що книга є першим виданням у сучасній науково-краєзнавчій літературі Вінницької області про всі поселення району, що дає змогу цілісно інтерпретувати перебіг історичних подій у краї упродовж багатьох століть. Акцентовано на авторському вмінні об’єктивно відтворювати маловідомі сторінки політичної, військової та культурно-мистецької історії району на тлі подій Вінниччини та України. Зроблено висновок про те, що майже весь матеріал, уміщений у книзі, опубліковано вперше, що й становить її наукову новизну.
  • Thumbnail Image
    Item
    Національні меншини на Поділлі в період проведення політики «українізації»
    (2022) Криворучко, Олександр
    У статті висвітлено становище представників національних меншин на Поділлі в 1920-х роках, особливості та наслідки проведення більшовицької політики «українізації» серед меншин краю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Хмільницький літопис як визначна пам’ятка місцевого літописання
    (2022) Тучинський, Віталій
    У статі поведено джерелознавчий аналіз Хмільницького літопису як цікавого та маловивченого літописного джерела з історії Поділля. Головну увагу приділено висвітленню подій Української національної революції 1648-1657 рр. під проводом Б.Хмельницького.
  • Thumbnail Image
    Item
    Голодомор на Поділлі крізь призму діалектного тексту
    (2022) Гороф’янюк, Інна
    Стаття присвячена аналізові діалектних текстів про голодомори, записаних студентами-філологами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 36 очевидців Голодомору 1932–1933 та голоду 1946–1947 рр. здебільшого з Вінницької обл. Записи опубліковані окремою книгою книга «Палає пам’яті свіча. Вогонь – не згас»: Хрестоматія діалектних текстів очевидців Голодоморів (Вінниця, 2014). Змістове наповнення явища ГОЛОД у текстах відносно стале: ‘відсутність звичної їжі’, вживання в їжу недопустимих за звичних умов продуктів’, ‘канібалізм’, ‘спланованість цього явища через вилучення продуктів харчування’.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Місцеві назви традиційних подільських писанок як відображення духовної і матеріальної культури українців Поділля.
    (2023) Пірус, Т.
    У статті розглядається питання місцевих назв традиційних писанок, які були поширені на території Поділля. На підставі власних досліджень традиційних писанок у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. (19932023 рр.) автор наголошує на необхідності збереження місцевих назв традиційних подільських писанок, які є важливою складовою духовної і матеріальної культури українців Поділля.