Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
40 results
Search Results
Item Тарасовими шляхами Вінниччини(2022) Гальчак, С.За влучним визначенням невтомного дослідника життя та творчості безсмертного Кобзаря колишнього професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Бориса Хоменка, своїм духовним зором поет обіймав усю Україну, об’їздив і обходив як співробітник Археографічної комісії Київщину, Черкащину, Запоріжжя, Чернігівщину, Полтавщину. Мріяв побувати й на Поділлі та Волині, де витав дух Івана Підкови, Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Данила Нечая, Устима Кармалюка, де залишилися вічні сліди подвижників народної мудрості і слова – Мелентія Смотрицького, Іоаникія Галятовського, Данила Братковського, Романа Ракушки-Романовського, Івана КотляревськогоItem Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Вінниччини як об’єкти історико-культурного туризму(Вінниця : ВДПУ, 2024) Маліновська, А.; Романюк, І.Метою статті є комплексний аналіз дослідження парків як пам’яток садово-паркового мистецтва Вінниччини. Акцентовано увагу на історико-культурний туризм, метою якого є відвідування місць пов’язаних з історією та історичною спадщиною, до якої відносять такі об’єкти як палацово-паркові ансамблі, історичні будівлі, пам’ятки природи рідного краю. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності. Мета і завдання дослідження обумовили використання загальнонаукових та спеціальних історичних методів. Серед перших застосовано методи аналізу і синтезу (історичних фактів і джерел), порівняння та узагальнення під час формулювання висновків. Серед історичних методів – хронологічний, який дозволив вивчити процес розвитку садово-паркового мистецтва в Україні і на Вінниччині в хронологічній послідовності. Нами також використанні методи: регіональний (дозволив прослідкувати регіональні особливості краю), проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно систематизовані відомості про парки, як пам’ятки садово-паркового мистецтва Вінниччини. Охарактеризовано основні об’єкти садово-паркового туризму загальнодержавного і місцевого значення. Висновки. Парки прикрашають вінницьку землю, мають велике природно-історичне, науково-пізнавальне, оздоровче, туристичне та естетичне значення, вони є складовою частиною культурних надбань нашого народу. І з огляду на це їх варто розглядати як важливі об’єкти туристичної діяльності регіону. Висвітлюється історія виникнення парків: Антопільського, Верхівського, Немерченського, Немирівського, Ободівського, Тиврівського, Чернятинського, Печерського та Тульчинського. Кожен з цих парків-пам’ятків садово-паркового мистецтва має своє минуле, пов’язане з історичними подіями, видатними особистостями, що його відвідували, легендами та розповідями. В парках збереглися цінні насадження та архітектурно-художні пам’ятки, які важливі не лише в історичному плані, але й мають певне значення для сучасної практики. Основним призначенням парків-пам’яток садово-паркового мистецтва є збереження, підтримання та відновлення паркових ландшафтних композицій, а також проведення екскурсій і масового відпочинку населення. Їх території можуть використовуватися і для проведення наукових досліджень. Природоохоронні функції поєднуються в них з історичними, туристичними, культурними та естетичними. Ось чому вони заслуговують на особливу увагу, догляд, впорядкування і охорону.Item Мельниківці крізь сивину століть(Вінниця : Твори, 2020) Мельничук, Олег АнатолійвичУ книзі, на основі архівних матеріалів, опублікованих документів, спогадів очевидців та учасників подій, відтворено історію одного із мальовничих населених пунктів Східного Поділля – села Мельниківці Немирівського району Вінницької області. На основі результатів археологічних досліджень описано найдавніші поселення людей на території села, висвітлено суспільно-політичний, соціально-економічний та культурний розвиток населеного пункту у ХVII – ХХ ст., розкрито основні риси повсякденного життя його мешканців на початку ХХІ ст.Item Володимир Ревуцький. Сторінки забутої історії. Оповіді про минувщину містечок та сіл Мурованокуриловецького району. Житомир, 2023. 555 с.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Тучинський, В.У статті прорецензовано історико-краєзнавче дослідження Володимира Ревуцького, що знайомить читачів з історією містечок та сіл колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області від найдавніших часів до сьогодення. Звернено увагу на те, що книга є першим виданням у сучасній науково-краєзнавчій літературі Вінницької області про всі поселення району, що дає змогу цілісно інтерпретувати перебіг історичних подій у краї упродовж багатьох століть. Акцентовано на авторському вмінні об’єктивно відтворювати маловідомі сторінки політичної, військової та культурно-мистецької історії району на тлі подій Вінниччини та України. Зроблено висновок про те, що майже весь матеріал, уміщений у книзі, опубліковано вперше, що й становить її наукову новизну.Item Румунська зона окупації на Вінниччині у роки другої світової війни в монографії С. Гальчака «Поділля в роки другої світової війни (1939-1945)»(2022) Бабій, ЛюдмилаУ статті аналізується особливості висвітлення подій румунської зони окупації на Вінниччині у роки Другої світової війни в монографії професора Сергія Гальчака «Поділля в роки Другої світової війни (1939-1945), представлено його погляд на дослідження вказаної проблеми.Item Третій радянський голодомор на Вінниччині: регіональний вимір(2022) Романюк, Іван; Романюк, БогданСтаття присвячена дослідженню повоєнного голодомору 1946–1947 років на Вінниччині. Відстежено й проаналізовано причини, характер і наслідки голодомору, що випав на долю українського селянства.Item Соціально-економічні процеси на Вінниччині в 1946-1950 роках.(2023) Семенчук, А.В статті розглянено основні аспекти соціально-економічних змін на Вінниччині у перші повоєнні роки. Особливу увагу приділено розвитку сільського господарства, промисловості, освіти та соціальному становищу населення.Item Наратив як інструментарій до вивчення настроїв мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну.(2022) Жмуд, Н. В; Гребеньова, В. О.Статтю присвячено вивченню настроїв мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну крізь призму наративу як дискурсивного інструментарію. Зосереджено увагу на структурних методах та характеристиках наративного аналізу, які уможливили комплексно підійти до виявлення когнітивних, змістовно-смислових і мотиваційно-прагматичних контекстів цих настроїв.Item Політика румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни(Вінниця : ВДПУ, 2023) Бабій, ЛюдмилаМетою статті є висвітлення політики румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Показано формування стосунків румунської окупаційної адміністрації з місцевим населенням та розкрито форми залучення мешканців краю до співпраці. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових методів, таких як методи аналізу й синтезу та спеціально-історичних методів, зокрема історико-типологічного й історико-системного методів з принципами історизму, системності та всебічності. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше в українській історіографії робиться спроба охарактеризувати політику румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Аналізуються причини, які спонукали місцеве населення на такий крок та визначаються шляхи, за допомогою яких, румунська окупаційна влада реалізовувала свою політику на окупованій території. Висновки. Виконання головного завдання румунської окупаційної адміністрації на території Трансністрії, зокрема Вінниччини, покладене на неї нацистською Німеччиною – економічна експлуатація краю, потребувало залучення в цей процес місцевого населення. Справедливо визнати той факт, що певна частина українського селянства на початковому етапі румунської окупації йшла на співпрацю, сподіваючись на покращення свого життя за нової влади й уникнення репресій, які відбувались в краї в радянські часи. За таких обставин, не всіх мешканців окупованих територій слід визначати як свідомих колаборантів. Реалізовуючи політику залучення українських селян Вінниччини до співпраці, румунська окупаційна влада в своїй діях спиралась на пропаганду, використовуючи наслідки здійснення в українських землях двадцятилітньої більшовицької політики, сподівання населення на відродження українського життя й утворення української держави та бажання людей вижити в складних умовах війни. В окупованих районах румунська адміністрація застосувала ненасильницький (акцентуючи на репресіях більшовицької влади, активно використовуючи пропаганду та підкуп населення) та насильницький (використовуючи примус) методи по відношенню до населення Вінниччини.Item Настрої мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну (за результатами польових студій(Вінниця: ВДПУ, 2022) Жмуд, Наталка; Гребеньова, ВалентинаМетою статті є вивчення суспільних настроїв мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну на основі польових матеріалів, зібраних в процесі науково-дослідної практики студентами історичного факультету та викладачами кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у 2022 році. А також відстеження динаміки світоглядно-поведінкових установок впродовж російсько-української війни з 2014-2022 р. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації і здійснюється в міждисциплінарній парадигмі крізь призму польового інструментарію (спостереження, опитування), соціологічної методики (статистичного та контент-аналізу), методології візуальної антропології (фіксація взаємодії опитуваного, простору та дослідника) та наративу як дискурсу. Зосереджено увагу на структурних методах та характеристиках наративного аналізу, які уможливили у розрізі методології дослідження ідентичностей комплексно підійти до виявлення когнітивних (мисленнєвих), змістовно-смислових і мотиваційно-прагматичних (поведінкових) контекстів суспільних настроїв мешканців краю. Наукова новизна роботи полягає у спробі комплексно простежити, зафіксувати суспільні настрої мешканців Вінниччини в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, виявити динаміку цих настроїв впродовж 2014-2022 рр. та вперше ввести пласт польового матеріалу в науковий обіг, шляхом аналізу очікувань та підготовки до війни; спогадів про перші дні війни; особливостей життя під час війни; оцінки подій Євромайдану, Революції Гідності, анексії Криму, подій на Сході України, ставлення до внутрішньо переміщених осіб; до українських громадян на тимчасово окупованих територіях; оцінки дій української влади/ЗСУ щодо протидії російському вторгненню та дій облради/міської влади Вінниці щодо захисту регіону та міста, організації гуманітарної допомоги, інформування населення про небезпеки та події на фронті тощо. Висновки. Актуальність окресленої теми є важливою не лише в науковому, а й суспільному дискурсі, оскільки повномасштабне російське вторгнення торкнулося кожного українського громадянина безпосередньо. Стався якісний злам щодо сприйняття війни у класичному вимірі. На різних рівнях формування ідентичності (когнітивному, морально-етичному, поведінковому) відбулися суттєві зміни. Це вплинуло на о(перео)смислення себе та інших як представників соціуму, регіону, етносу, нації та гостро посилило необхідність голосно заявляти та виразно репрезентувати себе як національний моноліт у боротьбі з ворогом як всередині країни, так і на міжнародній геополітичній арені.