Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 85
  • Thumbnail Image
    Item
    Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945 – 2010 рр.): історичні, соціально-побутові, правові аспекти (на матеріалах Волині та Поділля): Монографія
    (2012) Гальчак, С. Д.
    У монографічному дослідженні, виданому за сприяння міжнародної громадської організації "Міжнародний Фонд Взаєморозуміння і толерантність", аналізується становище колишніх волинських та подільських «східних робітників» на завершальному етапі Другої світової війни,особливості їхньої репатріації на батьківщину, в тому числі, у період «холодної війни», процес адаптації у повоєнному радянському суспільстві, фактори перетворення їх у забутий соціум в умовах тоталітаризму, а також реабілітація колишніх цивільних примусових робітників Райху в суверенній Україні
  • Thumbnail Image
    Item
    Вірмени Поділля: історія та сучасність
    (2016) Союз вірмен України; Обласна організація «Вірменська діаспора Вінниччини»; Вінницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Гальчак С. Д.; Баженов Л. В.; Войтович В. В; Романюк І. М.; Завальнюк К. В.; Зінько Ю. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    Відмінності в окупаційній політиці німецьких та румунських загарбників на Поділлі в роки Другої світової війни
    (2023) Гальчак, Сергій
    Німецькі та румунські загарбники, захопивши влітку 1941 року Поділля (королівській Румунії дісталися землі між Дністром і Південним Бугом, на Поділлі – південні райони Вінниччини), крім спільності інтересів та заходів із колонізації загарбаної території, котру офіційний Бухарест вважав своєю військовою здобиччю, румунська окупаційна адміністрація, з огляду на «вічність перебування» націй землі, намагалася в певній мірі здійснювати власну політику, відмінну від німецької. Ці розбіжності знайшли своє вираження, зокрема,в підходах до реалізації на теренах Поділля освітньої програми, ставлення до низки аспектів ідеологічної діяльності, вирішення «єврейського питання», використання «трофейної» робочої сили та ін
  • Thumbnail Image
    Item
    Поділля в роки Другої світової війни (1939 – 1945): монографія
    (2018) Гальчак, С.
    У монографії досліджуються події, які відбувалися на теренах Поділля в роки Другої світової війни, внесок подолян у Перемогу. Для широкого кола читачів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тарас Шевченко на хрещатій Хмільницькій землі
    (2015) Дорош, М.
    Безумовно, шлях був дещо більшим. Адже мірялося за поштовими дорожніми знаками, а у житті потрібно долати певні додаткові відстані, наприклад, до заїжджих дворів,корчм для харчування, ночівлі, ремонту карети тощо. Тому, без перебільшення, великий Шевченко здолав у цій «прогулянці» не менше тисячу кілометрів
  • Thumbnail Image
    Item
    Витоки духовності, сакральні святині, релігієзнавча проблематика Поділля у працях провідних дослідників регіону
    (2021) Гальчак, С.
    З погляду науковців релігія – це особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві, яка включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя та його членів.На Поділлі особливо знаковою подією, яку відзначав чи не весь православний світ, стало святкування на державному рівні восени 2013-го року 1000-літнього ювілею Лядовського Свято-Усікновенського скельного чоловічого монастиря Української православної церкви – пам’ятки архітектури ХІ – ХІХ ст., справедливо віднесеної до «Семи чудес Вінниччини
  • Thumbnail Image
    Item
    Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Кравченко, П.
    Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Володимир Ревуцький. Сторінки забутої історії. Оповіді про минувщину містечок та сіл Мурованокуриловецького району. Житомир, 2023. 555 с.
    (Вінниця : ВДПУ, 2024) Тучинський, В.
    У статті прорецензовано історико-краєзнавче дослідження Володимира Ревуцького, що знайомить читачів з історією містечок та сіл колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області від найдавніших часів до сьогодення. Звернено увагу на те, що книга є першим виданням у сучасній науково-краєзнавчій літературі Вінницької області про всі поселення району, що дає змогу цілісно інтерпретувати перебіг історичних подій у краї упродовж багатьох століть. Акцентовано на авторському вмінні об’єктивно відтворювати маловідомі сторінки політичної, військової та культурно-мистецької історії району на тлі подій Вінниччини та України. Зроблено висновок про те, що майже весь матеріал, уміщений у книзі, опубліковано вперше, що й становить її наукову новизну.
  • Thumbnail Image
    Item
    Національні меншини на Поділлі в період проведення політики «українізації»
    (2022) Криворучко, Олександр
    У статті висвітлено становище представників національних меншин на Поділлі в 1920-х роках, особливості та наслідки проведення більшовицької політики «українізації» серед меншин краю.