Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
106 results
Search Results
Item Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945 – 2010 рр.): історичні, соціально-побутові, правові аспекти (на матеріалах Волині та Поділля): Монографія(2012) Гальчак, С. Д.У монографічному дослідженні, виданому за сприяння міжнародної громадської організації "Міжнародний Фонд Взаєморозуміння і толерантність", аналізується становище колишніх волинських та подільських «східних робітників» на завершальному етапі Другої світової війни,особливості їхньої репатріації на батьківщину, в тому числі, у період «холодної війни», процес адаптації у повоєнному радянському суспільстві, фактори перетворення їх у забутий соціум в умовах тоталітаризму, а також реабілітація колишніх цивільних примусових робітників Райху в суверенній УкраїніItem Поділля: природа, людина – еволюція, історичний розвиток (кліматичний фактор в історичному антропосоціогенезі)(2006) Гальчак, С. Д.У монографії досліджуються еволюція та характерні особливості клімату Поділля (Україна), вплив кліматичного фактору на історичний розвиток людини і суспільства, економічно-соціальні наслідки стихійних явищ,намагання людини бути менш залежною від природних катаклізмів. Праця розрахована на широке коло читачів: науковців, краєзнавців, студентів, учнів старших класівItem Боротьба українського народу за ідентичність та державність через призму століть (до 400-річчя Хотинської битви та 100-річчя національно-визвольного руху на теренах Поділля початку 20-х років XX століття). Матеріали міжрегіональної історико-краєзнавчої конференції. 3 грудня 2021 р., м. Бар Вінницької області(2022) Гальчак С. Д.; Зінько Ю. А.Item Вірмени Поділля: історія та сучасність(2016) Союз вірмен України; Обласна організація «Вірменська діаспора Вінниччини»; Вінницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Гальчак С. Д.; Баженов Л. В.; Войтович В. В; Романюк І. М.; Завальнюк К. В.; Зінько Ю. А.Item Відмінності в окупаційній політиці німецьких та румунських загарбників на Поділлі в роки Другої світової війни(2023) Гальчак, СергійНімецькі та румунські загарбники, захопивши влітку 1941 року Поділля (королівській Румунії дісталися землі між Дністром і Південним Бугом, на Поділлі – південні райони Вінниччини), крім спільності інтересів та заходів із колонізації загарбаної території, котру офіційний Бухарест вважав своєю військовою здобиччю, румунська окупаційна адміністрація, з огляду на «вічність перебування» націй землі, намагалася в певній мірі здійснювати власну політику, відмінну від німецької. Ці розбіжності знайшли своє вираження, зокрема,в підходах до реалізації на теренах Поділля освітньої програми, ставлення до низки аспектів ідеологічної діяльності, вирішення «єврейського питання», використання «трофейної» робочої сили та інItem Поділля в роки Другої світової війни (1939 – 1945): монографія(2018) Гальчак, С.У монографії досліджуються події, які відбувалися на теренах Поділля в роки Другої світової війни, внесок подолян у Перемогу. Для широкого кола читачів.Item На узбіччі суспільства: Доля українських "остарбайтерів" (Поділля, 1942 – 2007 рр.).(2009) Гальчак, С.. Д.; УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОНД "ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ І ПРИМИРЕННЯ”; ВІННИЦЬКА ФІЛІЯ ЦЕНТРУ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПОДІЛЛЯ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ПРИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА; ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО; ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИУ монографії досліджуються політика та практичні дії нацистського окупаційного режиму по насильницькій мобілізації людських ресурсів, дискримінація, умови життя, каторжна праця "остарбайтерів" із Поділ-ля (Україна) у військовій промисловості і сільському господарстві рей-ху, протидія подолян гітлерівським загарбникам у рядах патріотичного підпілля, радянських партизанів, сил національно-визвольного спряму-вання, європейського руху Опору. Аналізуються механізм репатріації, а також ставлення партійно-державного керівництва СРСР і УРСР до примусових робітників, їх адаптація в радянському суспільстві, соці-альна реабілітація в СРСР, незалежній УкраїніItem Тарас Шевченко на хрещатій Хмільницькій землі(2015) Дорош, М.Безумовно, шлях був дещо більшим. Адже мірялося за поштовими дорожніми знаками, а у житті потрібно долати певні додаткові відстані, наприклад, до заїжджих дворів,корчм для харчування, ночівлі, ремонту карети тощо. Тому, без перебільшення, великий Шевченко здолав у цій «прогулянці» не менше тисячу кілометрівItem Витоки духовності, сакральні святині, релігієзнавча проблематика Поділля у працях провідних дослідників регіону(2021) Гальчак, С.З погляду науковців релігія – це особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві, яка включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя та його членів.На Поділлі особливо знаковою подією, яку відзначав чи не весь православний світ, стало святкування на державному рівні восени 2013-го року 1000-літнього ювілею Лядовського Свято-Усікновенського скельного чоловічого монастиря Української православної церкви – пам’ятки архітектури ХІ – ХІХ ст., справедливо віднесеної до «Семи чудес ВінниччиниItem Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Кравченко, П.Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.