Сфера застосування поняття «гласність» на теренах вітчизняної та зарубіжної історіографії змінювалась фактично від самого початку перебудови. Позначена цим поняттям політика «революційного оновлення соціалізму» у 1986 р. істотно відрізняється від тлумачення «гласності» на початку 1990-го чи 1991-го років. Додаткові «змісти» гласності
виникають і в процесі дослідження історії перебудови 1985–1991 рр., особливо в мемуарній та публіцистичній літературі. З огляду на те, що «гласність» не належить до суто «горбачовських» неологізмів і має істотну доперебудовну та дорадянську історію вжитку, цілком очевидною є потреба в дослідженні її етимології, що може істотно полегшити аналіз змістів цього поняття впродовж 1985–1991 рр. та в сучасній історіографії.
(Вінниця : ВДПУ, 2012) Тарасов, В. В.; Tarasov, V. V.
У статті досліджується проблематика т.зв. раннього етапу перебудови – політики прискорення (1985-1987 рр.). Автор аналізує витоки та сутність прискорення, досліджує характер та способи співіснування концепції прискорення із політикою перебудови; визначає особливості історично-наукового аналізу прискорення, його образи в сучасних дослідженнях.
