Факультет історії і міжнародних відносин

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 41
  • Thumbnail Image
    Item
    Бібіков С.М. та Заєць І.І. – наукові та дружні взаємини через призму епістолярної спадщини
    (Санкт- Петербург: ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Доля звела обох вчених на початку далеких 70-х років минулого століття, коли І.І. Заєць вів широкомасштабні розкопки трипільського поселення Кліщів. Бібіков С.М. на той час вже був маститим вченим, а Заєць І.І. робив перші, але впевнені кроки у новій для нього науці – археології. Виявлені під час розкопок Кліщева унікальні матеріали привернули увагу багатьох дослідників Трипілля. Цьому також сприяли і позитивні людські якості Івана Івановича, який швидко зумів налагодити дружні стосунки з багатьма археологами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження і вивчення усної народної творчості, звичаїв і обрядів українського народу студентами спеціалізації "Українознавство" ВДПУ ім. М. Коцюбинського
    (Вінниця, ПП "НОВА КНИГА", 2006) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Отже, сьогодні студенти спеціалізації "Українознавство" ВДПУ ім. М. Коцюбинського - надійна молода зміна фольклористів та етнологів, які гідно продовжують справу Г. Т. Танцюри, 105-ту річницю від дня народження якого ми нині відзначаємо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Скіфський кинджал з с. Вахнівка
    (Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 1998) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Кинджал з Вахнівки – цінний зразок скіфської наступальної зброї, який свідчить, що місцеві ковалі раннього залізного віку добре володіли основними прийомами вільного кування чорних металів, застосовували досить складну технологію, а в своєму ремеслі не поступалися розвитку ковальства інших регіонів Скіфії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі
    (Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 1998) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Очеретний, В. В.; Ocheretnyi, V. V.; Прилипко, В. П.; Prylypko, V. P.
    Можемо зробити попередній висновок про те, що в басейні Дністра та Буго-Дністровському межиріччі на початку пізнього етапу трипільської культури існували поселення, в гончарному виробництві яких технологічною новинкою стало використання тканини як допоміжного матеріалу, підкладаючи її під денця майбутніх посудин при їх виготовленні. Але, не дивлячись на фрагментарність досліджуваних матеріалів з трипільського поселення Ялтушків, стає очевидним, що у мешканців цього поселення сформувалась складна, висока техніка ткацтва, підтверджена не лише різними ткацькими техніками, а й візерунковим тканням.
  • Thumbnail Image
    Item
    Одяг подолян ХІХ-ХХ століть
    (Київ, 2002) Косаківський, В. А.; Косаковский, в; Kosakivskyi, V. A.
    Одяг українців Східного Поділля - унікальне явище культури нашого народу, в якому тісно переплелися різні моменти людського життя. На превеликий жаль, сьогодні він не має широкого побутування і його майже не виготовляють, а той, що зберігається в скринях, використовують переважно як обрядовий (для колядування, щедрування, весілля тощо) та як одяг фольклорних колективів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження археологічної експедиції ВДПУ ім. М. Коцюбинського в с. Буша
    (Вінниця, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.
    Таким чином, розкопки останніх років, які проводяться на території ІКЗ «Буша» свідчать, що трипільський загін Археологічної експедиції Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського проводить плідну наукову роботу по вивченні найдавнішого минулого нашого краю, відкриваючи щоразу нові і нові сторінки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Археологічні дослідження на р. Бужок
    (Вінниця: ВДПУ, 2008) Гусев, С. О.; Husev, S. O.; Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Дослідження 2007 р. в басейні р. Бужок дозволили виявити та обстежити декілька археологічних пам'яток, зокрема в районі с. Хотьковець поселення епохи пізньої бронзи, у Вереміївці -двошарову пам'ятку ранньозалізного віку та черняхівської культури і окреме поселення черняхівської культури, а поблизу с. Заруддя - матеріали мідно-бронзового віку і черняхівського часу. їх відкриття та попереднє вивчення доповнили відомості про найдавніше минуле території Верхнього Побужжя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зображення тварин на кераміці з трипільського пoceлення Чечельник
    (Київ, 1994) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Малюнки тварин, знайдені в Чечелънику , мають як спільні, так і відмінні риси порівняно з іншими, відомими пам’ятками трипільсько-кукутенського ареалу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів
    (Вінниця, 2000) Вовк, С. Т.; Vovk, S. T.; Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Таранень, С. В.; Taranen, S. V.
    В книзі у вигляді нарисів описано природу, пам'ятки археології, історію виникнення і розвитку селища Чечельник - районного центру Вінниччини, який в 2000році відзначає своє 500-річчя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша
    (СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.
    В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.