Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
4 results
Search Results
Item Прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця: Твори, 2019) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.В статті розглядається прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької обл.). До Гавришівської волості (станом на 1.01.1869 р.) Вінницького повіту входили села Гавришівка, Телепеньки, Хижинці, Щітки, Сокиринці, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці, Тяжилів. Простежено формування місцевих прізвищ, зосереджено увагу на проблемі їх походження. З’ясовано, що найбільшу групу становили прізвища, основою яких служили особові імена, здебільшого з християнського календаря, де найбільше імен грецького, давньоєврейського та латинського походження, зокрема траплялися прізвища, в основі яких чоловічі імена німецького походження; а також прізвища, утворені за професією та прізвища утворені за родом занять (професією).Item Прізвищевий масив Коханівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.; Кононенко, В.; Kononenko, V.Метою статті є висвітлення побутування та з’ясування походження прізвищ Коханівської волості Вінницького повіту. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, опису) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-системного, кількісного) методів з принципами історизму, системності, науковості. Для з’ясування походження окремих прізвищ застосовано прийом етимологічного аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори вперше, на основі аналізу матеріалів сповідних відомостей п’яти парафій як джерела, розкрили побутування прізвищ сіл Гуменне, Кобильня, Козинці, Королівка, Косаківка, Коханівка, Олександрівка, Пеньківка, Приборівка, Сивиківці, які станом на 1.01.1869 р входили до цієї волості. Хронологія документів охоплює період 1833 року. Висновки. Опрацьовані матеріали сповідних книг свідчать, що жителі Коханівської волості для власної ідентифікації використовували прізвища. Найбільшу групи серед них становили прізвищеві назви, в основі яких лежали особові чоловічі імена здебільшого з християнського календаря грецького походження (зафіксовано прізвища від чоловічих імен польського та хорватського походження й в російському варіанті) та за родом занять (професією). Найменшу групу складають прізвища, що походять від назви місцевості. Дослідження прізвищевої системи окремого регіону актуальне та важливе, адже прізвища містять інформацію не лише про його теперішнього носія, але фактично віддзеркалюють історію всього роду. Крім того, саме прізвища відбивають різні історичні процеси, що мали місце на цій території, особливості побуту, матеріальної і духовної культури, оточуючої природи, демографічні процеси, зв’язки з іншими народами.Item Прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області)(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Гребеньова, В.; Гребенева, В.; Hrebenova, V.В статті розглядається прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької обл.). До Гавришівської волості (станом на 1.01.1869 р.) Вінницького повіту входили села Гавришівка, Телепеньки, Хижинці, Щітки, Сокиринці, Великі Крушлинці, Малі Крушлинці, Тяжилів. Простежено формування місцевих прізвищ, зосереджено увагу на проблемі їх походження. З’ясовано, що найбільшу групу становили прізвища, основою яких служили особові імена, здебільшого з християнського календаря, де найбільше імен грецького, давньоєврейського та латинського походження, зокрема траплялися прізвища, в основі яких чоловічі імена німецького походження; а також прізвища, утворені за професією та прізвища утворені за родом занять (професією).Item Види ініціацій у дитячій субкультурі українців Вінниччини (другої половини XX – початку XXI ст.)(Вінниця, 2013) Гребеньова, В. О.; Hrebenova, V.У статті розглядаються види ініціацій у дитячій субкультурі українців Вінниччини, що простежуються в родинно-побутовій обрядовості другої половини XX – початку XXI ст.