Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
3 results
Search Results
Item Другий Зимовий похід Армії УНР: сучасна вітчизняна історіографія(Вінниця : ВДПУ, 2022) Стопчак, МиколаМетою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо історії Другого Зимового походу Армії УНР 1921 р. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії історії Другого Зимового походу Армії УНР 1921 р., з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї героїчної сторінки національно-визвольної боротьби українського народу за державну незалежність України. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними було чимало зроблено для вивчення досліджуваної теми. Залучивши до наукового обігу раніше закриті архівні матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, у тісній співпраці із закордонними колегами, науковці незалежної України відкинули ненаукові, політично заангажовані висновки радянської історіографії про Другий Зимовий похід як зрежисовану іноземними імперіалістами авантюру української буржуазно-націоналістичної контрреволюції, спрямовану на повалення в Україні робітничо-селянської влади, повернення її до рук буржуазії та поміщиків. Були усунуті певні недоліки української зарубіжної історіографії з даної проблеми, серед яких неточності, слабка джерельна основа, помітний мемуарний відтінок при висвітленні багатьох епізодів даного походу. Вітчизняні фахівці чітко довели, що Другий Зимовий похід був героїчною спробою інтернованої у польських та румунських таборах Армії УНР спільно з повсталим українським народом відновити незалежну українську державність. Показано, що Цивільне керування Партизансько-Повстанського Штабу здійснило серйозну організаційну роботу, спрямовану на підготовку відновлення влади УНР, але низка об’єктивних та суб’єктивних факторів зумовили поразку рейду, що негативно відбилось на подальшій долі національно-визвольної боротьби українського народу. Разом з тим, здійснений історіографічний аналіз засвідчив, що попри чималі досягнення вітчизняних істориків у вивченні даної теми, не всі її аспекти отримали всебічне висвітлення. Низка з них потребує подальшого наукового аналізу та інтерпретації, що потребує суттєвого розширення і оновлення джерельної бази.Item Політика Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР (1921–1924): сучасна вітчизняна історіографія(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Стопчак, Микола; Стопчак, Николай; Stopchak, Mykola V.Метою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо політики керівництва Польщі та Румунії стосовно інтернованої у таборах цих країн Армії Української Народної Республіки. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії політики керівництва Польщі та Румунії протягом 1921–1924 рр. щодо інтернованої Армії УНР, з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї політики. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними здійснено значний поступ у вивченні досліджуваної теми. Отримавши доступ до раніше закритих архівних матеріалів, як вітчизняних, так і зарубіжних, налагодивши співпрацю із закордонними фахівцями-істориками, науковці незалежної України відкинули ненаукові, ідеологічно заангажовані підходи та висновки радянської історіографії щодо політики польського та румунського керівництва стосовно інтернованої Армії УНР. Були усунуті недоліки української зарубіжної історіографії з цієї проблеми, які полягали у наявності низки неточностей, слабкій джерельній базі, що призводило до викривлення історичних реалій. Вітчизняні історики чітко показали, що здійснювана урядами Польщі та Румунії політика щодо інтернованої у таборах цих країн Армії УНР була спрямована на забезпечення власних національних інтересів. Вона видозмінювалась залежно від стану взаємовідносин із своїм агресивним північним сусідом – більшовицькою Росією. Значний вплив на спрямованість цієї політики справляла позиція держав Антанти – переможниці у Першій світовій війні, які вбачали в Армії УНР силу, здатну протидіяти експансіоністським устремлінням більшовицької Росії. Водночас попри значне просування у дослідженні цієї теми, особливо у 1990-ті роки – на початку ХХІ ст., в останнє двадцятиріччя вітчизняні історики певною мірою послабили увагу до її вивчення. Низка аспектів залишається малодослідженою і потребує подальшого наукового аналізу.Item Діяльність більшовицької влади по розкладу інтернованої Армії УНР: сучасна вітчизняна історіографія(Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2019) Стопчак, Микола; Стопчак, Николай; Stopchak, MykolaНа широкому історіографічному і фактичному матеріалі досліджено провідні тенденції в нагромадженні знань стосовно методів та способів, які використовувались спецслужбами радянської влади з метою дезорганізації та розкладу Армії УНР, інтернованої протягом 1921–1924 рр. у польських та румунських таборах, в сучасній вітчизняній історіографії. Виявлено, систематизовано і охарактеризовано основні групи історіографічних джерел із зазначеної проблеми. З’ясовано, що попри значно глибше дослідження цієї проблеми вітчизняними істориками, порівняно із зарубіжними фахівцями, існує коло питань, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.