Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
3 results
Search Results
Item Регіональна політика і зайнятість населення Польщі після вступу до Європейського Союзу(Вінниця : ВДПУ, 2024) Неприцький, Олександр; Задворний, АндрійМета статті – дослідити вплив регіональної політики (політики згуртованості) Європейського Союзу на зайнятість населення в Польщі після вступу країни до ЄС. Методологія дослідження полягала у проведенні аналізу державних документів (планів розвитку, планів впровадження, стратегій тощо), які відображали перспективи імплементації в Польщі європейської регіональної політики; дослідженні статистичних даних і співставленні кількості ресурсів, що були скеровані в систему зайнятості та отриманих досягнень; вивченні результатів проведених галузевих та з загальнонаціональних досліджень присвяченій даній тематиці. Наукова новизна полягає у визначенні впливу заходів політики згуртованості ЄС на систему зайнятості населення Республіки Польщі після вступу країни до Європейського Союзу, ґрунтуючись на статистичних даних, документальній джерельній базі та результатах оцінки Міністерства регіонального розвитку. Висновки. Регіональна політика Європейського Союзу відігравала значну роль у формуванні кількісних показників та якісного рівня зайнятості в Польщі. Після вступу до ЄС Польща отримувала найбільшу серед нових країн-членів підтримку в рамках політики згуртованості, спрямовану на зменшення відмінностей у розвитку між регіонами та сприяння сталому економічному зростанню. Проте, не можна стверджувати, що кошти в рамках регіональної політики, спрямовані на розвиток бізнесу, відігравали провідну роль у розвитку господарства польських регіонів. Подекуди, взагалі, майже неможливо відділити, де соціально-економічне зростання було наслідком фінансування з європейських фондів, а де було органічно детерміновано загальною кон’юнктурою ринку. Із обліковуваних показників можемо стверджувати, що заходи політики згуртованості мали видимий позитивний ефект на загальну систему зайнятості, розвиток наукоємних галузей, стимулювання економіки знань, навчання та підвищення кваліфікації персоналу після вступу Польщі до ЄС і долучення до спільної європейської регіональної політики.Item Facebook-сторінка Анджея Дуди та імідж Польщі у період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну(Вінниця : ВДПУ, 2023) Неприцький, Олександр; Кавецький, СтаніславМета статті – дослідити образ Президента та національного бренду Республіки Польща під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну через призму інформаційного контенту сторінки Анджея Дуди в мережі Facebook. Методологія дослідження полягала у проведенні контент-аналізу офіційної сторінки Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook щодо вміщення інформації, яка стосується російсько-української війни та кореляції з образом Анджея Дуди і загальним іміджом Польщі на міжнародній арені до та під час повномасштабної російсько-української війни. Наукова новизна полягає у проведенні аналізу повідомлень на офіційній сторінці Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook щодо вміщення в них інформації, яка стосується України та західних партнерів по антиросійській коаліції й кореляції з образом Анджея Дуди і загальним іміджом Польщі на міжнародній арені до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну і після нього. Досліджено як команда Президента Республіки Польщі Анджея Дуди інтенсивно використовувала соціальну мережу Facebook для досягнення поставлених політичних та електоральних цілей, орієнтуючись як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію. Висновки. Контент-аналіз офіційної сторінки Президента Республіки Польщі Анджея Дуди в соціальній мережі Facebook показав, що у період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну команда очільника польської держави продовжувала активне використання ресурсу як важливого каналу внутрішньополітичної комунікації та формування взаємин із зовнішніми партнерами. Простежується зсув пріоритетності від згуртування внутрішнього правого традиціоналістського католицького електорату в бік формування міжнародної антиросійської коаліції. Якщо оцінювати короткотермінові наслідки зміщення акцентів на міжнародну консолідацію, то вони негативні для «Права і Справедливості», адже партія Анджея Дуди програла парламентські вибори восени 2023 року. Проте, мислячи категоріями польських державницьких інтересів, захисту демократії, європейської безпеки і стійкості західної цивілізації, Анджей Дуда досягнув позитивних результатів у міжнародній діяльності.Item Репутація Польщі в громадській думці країн Європи на початку ХХІ ст. у дослідженнях Інституту Публічних справ.(2021) Неприцький, Олександр; Донай, Лукаш; Романов, Олег; Neprytskyi, Oleksandr A.; Donaj, Łukasz; Romanov, Oleh V.Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю систематизувати праці з вивчення репутації Республіки Польщі періоду завершення трансформації і ведення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу, що дасть можливість надалі використовувати їх як для науково-дослідницької роботи, так і з метою застосування кращих практик національного брендингу в Україні. Мета статті – дослідити зміст і значення досліджень Інституту Публічних Справ, присвячених вивченню репутації Польщі в країнах Європи на початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальних (історикогенетичного, історико-типологічного, історико-системного, соціокультурного) методів з принципами історизму, системності, науковості та ерифікації. Інститут Публічних Справ – один із провідних аналітичних центрів Республіки Польщі. Дослідження, проведені інститутом, показали, яку репутацію мала Польща і поляки в громадській думці країн Європи під час ведення активних переговорів про вступ країни до ЄС. Експерти ІПС проаналізували, яку інформацію про Польщу подають європейські медіа. Дослідники надали розлогий емпіричний матеріал і аналіз теоретичних аспектів формування репутації та показали функціонування і зміни історичних стереотипів. Висновки. Відповідно до результатів досліджень Інституту Публічних Справ у перші роки ХХІ століття під час переговорного процесу щодо вступу Польщі до Європейського Союзу, країна мала репутацію, зумовлену негативними стереотипами. Така ситуація могла бути виправлена (зрештою, і була виправлена), оскільки історичні стереотипи усуваються повільно, але змінюються під впливом подій сучасності. Значну роль у цьому відіграють засоби масової комунікації як дзеркало суспільних настроїв і як інструмент їх зміни. Водночас був сформований позитивний образ Польщі в громадській думці України, але сама Україна мала погану репутацію серед населення Польщі, що мало би наштовхнути представників українських владних еліт на прийняття відповідних рішень.