Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
4 results
Search Results
Item Реакція населення Поділля на «вдосконалене» самообкладання: 1928 рік(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кравченко, П.; Мельничук, О.Метою статті є аналіз настроїв сільського населення Поділля у 1928 р., викликаних посиленням наступу більшовицького режиму на приватного власника на селі з метою його ліквідації в контексті сталінської «революції згори», важливою складовою якої було самообкладання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті авторами недостатньо вивченого в українській історіографії питання реакції сільського населення Поділля на перші кроки більшовицького окупаційного режиму щодо ліквідації українського приватновласницького села і насадження колективного господарства шляхом нав’язування завищених планів самообкладання. Висновки. 1928 р. став періодом загострення боротьби між українськими селянами та більшовицьким режимом, який з метою «соціалістичної перебудови» села свідомо пішов на розорення селянських господарств шляхом посилення фінансового тиску методом «вдосконаленого» самообкладання, чим викликав широке невдоволення, яке в більшості випадків проявлялось у висловлюваннях селян, у їхній відмові брати участь у голосуванні за нав’язані владою розміри самообкладання тощо і загрожувало перерости в силовий опір.Item Віктор Даниленко, Олександр Даниленко, Олександр Добржанський. Степан Смаль-Стоцький. «Заслужений перед усієї Україною». – Київ: Парламентське видавництво, 2023, 336 с.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Романюк, І.Метою статті є аналіз монографії відомих українських сучасних істориків В. Даниленка, О. Добржанського та О. Даниленка, в якій висвітлюється життя, діяльність академіка Степана Йосиповича Смаль-Стоцького, відомого українського культурного і громадсько-політичного діяча, педагога, вченого славіста, який зробив вагомий внесок у розвиток української історії, літературознавства, журналістики. Професор Чернівецького і Українського вільного університету у Празі. Почесний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Депутат буковинського сейму і австрійського парламенту. В 1918 р. став одним із перших академіків Української академії наук. Посол Західноукраїнської Народної Республіки у Чехословаччині. Засновник і перший президент Української Могилянсько-Мазепинської академії наук. Автор шкільних підручників з рідної мови, а також наукових розвідок про І. Франка, Ю. Федьковича, І. Котляревського, Т. Шевченка та ін. Він залишив для науковців обширне листування, багаті інформацією спогади.Item Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі(Вінниця : ВДПУ, 2024) Мельничук, О.; Кравченко, П.Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.Item Боротьба за землю на Поділлі в період військового комунізму.(2023) Мельничук, О.; Федорчук, Я.У статті на основі аналізу джерел та літератури висвітлено заходи більшовиків із проведення землевпорядкування на Поділлі в період військового комунізму.