Факультет історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/490327fb-7fd4-4939-a4e6-430027a55f70
Browse
6 results
Search Results
Item Локальні студії радянського повсякдення: досвід, уроки, виклики(Вінниця : ВДПУ, 2024) Коляструк, О.Метою статті є спроба проаналізувати результати діяльності вітчизняних дослідників історії радянської повсякденності (істориків, етнологів, культурологів, антропологів, соціологів, мистецтвознавців), що були представлені на семи всеукраїнських науково-теоретичних семінарах циклу «Повсякдення: візії та смисли», проведених у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського упродовж 2015-2023 рр. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів та інструментів соціокультурного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснена спроба первинного (само)аналізу і узагальнення локального досвіду проблематизації радянського минулого через оптику повсякдення. Висновки. Ініціатива науковців Центру дослідження повсякдення історичного факультету Вінницького педагогічного університету була розгорнута в умовах початку російської агресії як відповідь на запит поглибленого історико-антропологічного і соціокультурного вивчення (не)завершеного радянського минулого через візії та смисли життєвого світу звичайної радянської людини. Дослідники провідних наукових установ та вищих навчальних закладів України активно відгукнулися на пропозицію науково-теоретичного діалогу між фахівцями. Окремі підсумки пройденого шляху можна висловити у кількох тезах. По-перше, вибір тем кожного наступного семінару не був рамдомним. Він обумовлений, з одного боку, конкретними суспільними запитами та фаховою готовністю дослідників, а з іншого – поставав з конкретних міждисциплінарних напрацювань кожного попереднього семінару. По-друге, в Україні склалося стале ядро фахових дослідників радянського минулого з різних наукових галузей, до якого зацікавлено долучаються нові покоління дослідників. Системні наукові діалоги сприяли розширенню предметного поля радянського повсякдення, поглибили і вдосконалили методологію його вивчення, істотно вплинули на вироблення адекватного розуміння та інтерпретації радянського минулого.Item Репресована ідентичність українців як вислід діяльності радянської політичної системи.(2023) Коляструк, О.; Літинський, В.У статті розкривається наслідки цілеспрямованого підкорення українського суспільства процесу радянською політичною системою за допомогою репресій та терору, що регулярно і систематично здійснювався над кількома поколіннями українців. Деформування і злам традиційної національної ідентичності українців розкрито на підставі аналізу особових документів.Item Социокультурная идентичность Винницкой области как составляющая культурного ландшафта края (по результатам полевых исследований).(2021) Гребенева, В.; Жмуд, Н.; Коляструк, О.; Войнаровский, А.; Grebeneva, V.; Zhmud, N.; Kolіastruk, O.; Voinarovskyi, A.В статье на основе полевых этнографических материалов, собранных в ходе экспедиций студентами факультета истории, права и публичного управления, а также преподавателями кафедры истории и культуры Украины Винницкого государственного педагогического университета имени М. Коцюбинского в 2020 г., прослежены и проанализированы особенности социокультурной идентичности жителей Винницкой области сквозь призму культурного ландшафта. Это удалось осуществить путем объединения объектов материальной культуры с разновидностями мировоззренческих проявлений и поведенческих практик. Перспективность обозначенной темы важна как в научной, так и в общественной плоскости, подчеркивается ее прикладная направленность. Речь идет о дальнейшем процессе формирования социокультурной идентичности жителей Винницкой области, рассмотренном сквозь призму реформы децентрализации, выразительности собственного «лица» региона благодаря активной эксплуатации самобытных местных ресурсов, усилению туристической привлекательности и комфортности региона. Результаты этих научных исследований могут также заинтересовать исследователей, занимающихся разработкой методологического и методического инструментария в контексте переосмысления социокультурной идентичности и (ре)планирования культурного ландшафта на постсоветском пространстве.Item Каганов Ю. О. Конструювання «радянської людини» (1953–1991): українська версія. – Запоріжжя : Інтер-М, 2019. – 432 с., іл.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Коляструк, О.; Koliastruk, O. A.Метою статті є аналіз монографії Юрія Каганова, яка присвячена осмисленню важливої частини перманентного комуністичного експерименту з формування «радянської людини» в Українській РСР у 1950-х – 1980-х рр. На підставі здійсненого аналізу визначено оригінальність дослідження, авторську концепцію проблеми, охарактеризовано структуру, повноту використання автором документальних та історіографічних джерел; показано теоретико-методологічну та практичну значимість наукової праці.Item Щоденники Астрід Ліндгрен як джерело з історії повсякденного життя шведів у роки Другої світової війни(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Коляструк, О.; Kolіastruk, O.У статті розглядаються щоденники воєнного часу, які Астрід Ліндгрен вела впродовж 1939-1945 рр. Джерелознавчий аналіз здійснено з позицій відображення змін у повсякденному житті в роки Другої світової війни. Особливість щоденника в тому, що авторські записи в ньому супроводжуються вирізками з офіційної преси і фрагментами особистих листів громадян, що стали відомі авторці під час її роботи у Відділі перевірки кореспонденції Національної служби безпеки. За фіксацією оцінок і відібраної для фіксації інформації можна простежити як особисту позицію авторки, так і громадську думку про війну в цілому. Записки звичайної домогосподарки дозволяють простежити динаміку настроїв шведських громадян, їх ставлення до влади, до політики нейтралітету країни, до винуватців війни – нацистської Німеччини і сталінської Росії. Авторка визначає їх як рівновеликі загрози миру. Водночас щоденник говорить про домінування страху перед радянською окупацією і диктатурою більшовиків. А.Ліндгрен розмірковує про радянсько-фінську війну 1939-1940 рр. Щоденники показують, як змінилися матеріальні умови праці і побуту, відпочинку і дозвілля країни в цілому і родини Ліндгрен, зокрема. Вона пише, що стан її сім’ї покращився, втім вона співчуває постраждалим від війни, скаліченим німцям і фінам, американцям і англійцям, блокадникам Ленінграду і жителям окупованої Європи. Під час війни світ для неї не обмежується, а навпаки розширюється, емпатія не замикається сімейним колом, вона переглядає власні погляди. А. Ліндгрен не ототожнює державну ідеологію і політику воюючих сторін з суспільними настроями в них. За текстом щоденника можна простежити особистісну еволюцію самої А. Ліндгрен від звичного обивателя до відповідального громадянина, зміцнення в її світогляді демократичних позицій і гуманістичних ідеалів.Item Микола Глущенко – український художник великого таланту і виключної долі(Вінниця, 2020) Коляструк, О.У статті висвітлюється життєвий і творчий шлях українського художника Миколи Глущенка, який був великим майстром пейзажу, портрета, натюрморта. Визначено прихильність митця до імпресіонізму та фонізму. Автор зауважує на виробленні М. Глущенко власної манери передачі емоційного стану душі і пам’яті.