Кафедра всесвітньої історії і міжнародних відносин
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/43293824-a13a-4e94-a22d-6a95b1073606
Browse
11 results
Search Results
Item Події в Жмеринці у добу Директорії УНР(Вінниця, 2018) Кравчук, О. М.; Калитко, С. Л.Наприкінці 1918 - у 1920 рр. у Жмеринці відбувалися події Української революції 1917-1921 рр., на короткий час у місті перебували Директорія та уряд УНР. Поразка українських державних сил була зумовлена, окрім іншого, відсутністю консолідації суспільства, чим скористалися сусідні держави.Item Матеріали Державного архіву Житомирської області про діяльність В. Дудича у 1921-1931 рр.(Кам’янець-Подільський, 2020) Кравчук, О. М.; Калитко, С. Л.У статті подано біографію відомого діяча Української революції 1917-1921 рр. на Поділлі. Біографія доповнена матеріалами Державного архіву Житомирської області, які вперше вводяться у науковий обіг.Item Могилівський епізод в житті Василя Касіяна(Вінниця, 2015) Калитко, С. Л.; Кравчук, О. М.Василь Ілліч Касіян – видатний представник українського малярства ХХ ст., графік, мистецтвознавець, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник СРСР, професор, академік Академії мистецтв СРСР та Академії архітектури УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка та Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Герой Соціалістичної Праці СРСР, державний та громадський діяч.Item Формування суспільно-політичних поглядів П. Скоропадського влітку-восени 1917 р.(Меджибіж-Хмельницький, 2009) Калитко, С. Л.; Кравчук, О. М.Політична криза, нездатність Тимчасового уряду контролювати ситуацію, стихійні селянські виступи проти поміщиків викликали у П. Скоропадського не лише спротив, але й прагнення до встановлення дієздатної сильної влади, що насамперед спиралася б на силові структури. В Україні, в його уявленні найбільш доцільною формою влади було б гетьманство. Проте, нерозуміння П. Скоропадським соціальних причин суспільних процесів, зокрема селянського руху, обумовило його пріоритетну увагу до необхідності відновлення дореволюційного правопорядку і недооцінки необхідності перерозподілу поміщицьких земель. Це, в свою чергу, негативно відбилося на соціально-економічній політиці гетьмана у 1918 р., коли в Україні була відновлена приватна (в більшості – поміщицька) власність, але не проведена необхідна аграрна реформа. Зрештою, гетьман повторив головну причину падіння Центральної Ради. Його правий консерватизм суспільство так само не сприйняло як і соціалістичний радикалізм УНР.Item Олександр Потоцький – Летичівський повітовий староста (1918 р.)(Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2013) Кравчук, О. М.; Калитко, С. Л.; Марценюк, Н. М.У статті висвітлено управлінську діяльність О. Потоцького на посаді Летичівського повітового старости в період гетьманату 1918 р. на тлі подій, що відбувалися в Подільському регіоні, крах спроб реставрації дореволюційних політичних та соціально-економічних відносин.Item Правовий статус губернських і повітових старост Української Держави П. Скоропадського(Київ, 2011) Калитко, С. Л.; Кравчук, О. М.У статті аналізується правовий статус губернських і повітових старост в Українській Державі гетьмана П. Скоропадського, висвітлено процес розширення їх владних повноважень та недоліки гетьманської реформи місцевих адміністрації, що в умовах суспільно-політичної нестабільності і селянського повстанського руху спричинили її недієздатність.Item Повалення влади гетьмана П. Скоропадського на Чечельниччині(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.; Калитко, С. Л.; Kalytko, S. L.У наш час громадськість та історики всебічно обговорюють питання про місце і роль П. Скоропадського у розбудові української державності. Особливо наголошується на формуванні апарату державного управління, створенні Академії наук, українських шкіл тощо. Але на місцях, у провінції широке залучення до праці в органах влади колишніх царських чиновників, які особливо не приховували своєї мети – повернути Україну до складу Російської держави; заходи в аграрній сфері, що фактично вилилися у реставрацію земельних відносин доби царату; залучення австро-угорських військ до репресивних дій проти селян зумовили вкрай негативне ставлення більшості населення до гетьманської держави та її крах.Item Увічнення пам’яті жертв трагедій ХХ ст. голодомору та голокосту на теренах Бершадщини(Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2020) Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.; Калитко, С. Л.; Kalitko, S. L.; Марценюк, Н.; Martseniuk, N.У статті висвітлено відновлення в роки незалежності України історичної пам’яті про жертв Голодомору і Голокосту на теренах Бершадського району Вінницької області. Описано пам’ятні знаки жертвам Голодомору і Голокосту.Item З історії чесько-українських зв’язків(Львів, 2020) Кравчук, О. М.; Кравчук, О. Н.; Kravchuk, O.; Калитко, С. Л.; Kalitko, S. L.; Завальнюк, К. З.; Zavalniuk, K. Z.Витоки відносин чехів і українців сягають глибини віків. У минулому обох націй є чимало спільного, починаючи зі слов’янської спорідненості. Історичні долі чехів були пов’язані з усіма, зокрема, з українцями. Загалом, добросусідські відносини між українською і чеською націями визначаються спільним історичним минулим та духовними надбаннями, що не залежать від жодної політичної кон’юнктури.Item Гетьманування Івана Виговського у працях українських емігрантів кінця 20-х – початку 30-х років ХХ сторіччя(Вінниця, 2019) Калитко, С. Л.; Kalytko, S. L.; Кравчук, О. М.; Кравчук, А. Н.; Kravchuk, O. M.Отже, праці Д. Дорошенка, С. Наріжного, М. Славінського про гетьманування І. Виговського стали суттєвим внеском у розвиток української науки. Їх характеризує науковий підхід до аналізу діяльності І. Виговського. Д. Дорошенко та М. Славінський зосередили свої зусилля на її дослідженні в контексті соціально-економічного розвитку, С. Наріжний – правового статусу. Доробок науковців сприяв формуванню більш повної уяви про реальну постать І.Виговського як державного діяча, позбавленню її від звинувачень та інсинуацій імперської історіографії.