Факультет фізичного виховання і спорту
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/32798286-0ff5-427c-87ee-42fdfd7e6aa9
Browse
2 results
Search Results
Item Оцінка психічного та функціонального станів студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію(ТОВ «Планер», 2019) Гаврилова, Наталія; Havrylova, Nataliia; Онищук, Вікторія; Onyshchuk, Viktoriia; Ломинога, Сергій; Lomynoha, SerhiiВарто відзначити, що за даними наукової літератури з кожним роком збільшується кількість студентів з низьким рівнем здоров’я. Причому найбільш поширеними хворобами традиційно вважаються захворювання серцево-судинної системи, зокрема нейроциркуляторною дистонією (НЦД). Крім того НЦД можна вважати функціональним захворюванням переважно психоневротичного походження, що як правило характеризується не лише різноманітними серцево-судинними, вегетативними, респіраторними розладами та астенією, а й психоемоційними порушеннями, такими як наявність особистісної тривожності, депресивних станів, а також недостатньої стресостійкості. Мета дослідження полягала в оцінці психічного та функціонального станів у студентської молоді, хворих на НЦД в залежності від різних типів прояву даної хвороби. Методи дослідження. З метою виявлення особистісних проявів НЦД як в емоційній, так і в когнітивній та в мотиваційній, а також і в поведінковій сферах особистості в роботі використовувалось анкетування. Крім того були застосовані психодіагностичні тести, за допомогою яких визначали емоційні стани, рівень реактивної і особистісної тривожності та наявність депресій, а також рівень стресостійкості. Разом з тим, в роботі використовувались функціональні проби: індекс Кердо, ортостатична проба, дихальні проби Штанге і Генча. Вірогідність різниці між середніми величинами визначали за t-критерієм Стьюдента. Результати дослідження. Проведені нами дослідження засвідчили, що у хворих на НЦД, у порівняні зі здоровими студентками, виявлено наявність тривожного компоненту емоційних розладів, а також наявність негативних, панічно-тривожних та тривожно-депресивних емоційних станів з вираженою апатією та дисфорією. Крім того у даних осіб встановлено погана здатність протистояти стресогенним впливам, що в наших дослідженнях підтвердилось низьким рівнем стресостійкості.За результатами анкетування, з’ясовано що під час перебування студенток в стресовому стані змінюються психічні стани не лише в емоційній (відчуття тривоги, апатії, депресії), а й в когнітивній (відчуття загрози, небезпеки, неможливість сконцентруватись), в мотиваційній (втрата мотивації, інтересів), а також і в поведінковій сферах (зміна активності, звичних темпів діяльності тощо). Висновки: За результатами нашого дослідження, захворювання НЦД обумовлене психічно-тривожними та депресивними розладами, негативно-депресивними емоціями, а також поганою стресостійкістю студентської молоді.Item Корекція фізичного стану осіб другого зрілого віку з остеохондрозом шийного та грудного відділів хребта(ТОВ «Планер», 2018) Корольчук, Анатолій; Korolchuk, Anatolii; Ломинога, Сергій; Lomynoha, SerhiiМета – виявити ефективність комплексного впливу засобів фізіотерапії для корекції фізичного стану осіб другого зрілого віку хворих на остеохондроз шийного та грудного відділів хребта. У ході дослідження було перевірено ефективність впливу розробленого комплексу ЛФК у поєднанні з іншими засобами фізичної терапії на фізичний стан осіб другого зрілого віку хворих на остеохондроз шийного та грудного відділів хребта. Обстеження проводилось з використанням методів антропометрії, фізіометрії (оцінка рухливості хребта, силової витривалості м’язів-розгиначів хребта, силової витривалості м’язів черевного пресу та бічних м’язів тулубу), пульсометрії, анкетування, визначення артеріального тиску, індексу Руф’є, життєвої ємності легенів та індексу тілесної маси. Обстежено 30 осіб чоловічої статі віком 37-58 років з остеохондрозом шийного (n=16) та грудного (n=14) відділів хребта. Групи дослідження було сформовано за результатами діагнозу встановленого лікарем-неврологом на основі протоколів клінічного обстеження з використанням сучасних методів діагностики. Курс фізіотерапії тривав 24 дні. Комплекс процедур включав: базові вправи на дошці Євмінова, лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, рефлексотерапію. Комплексне застосування детензор-терапії, лікувальної фізичної культури, лікувального масажу та рефлексотерапії (точкового масажу) для чоловіків ІІ зрілого віку з остеохондрозом шийного та грудного відділів хребта позитивно впливає на зниження прояву больового синдрому, покращення фізичної працездатності, гнучкості і рухливості хребта, підвищення сили м’язів спини та бічних м’язів тулуба