Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
4 results
Search Results
Item Діяльнісний підхід як методологічна основа підготовки майбутнього вчителя математики до здоров’язбереження учнів(Вінниця : Твори, 2020) Іщенко, Г. В.; Возносименко, Д. А.У статті висвітлено актуальність використання сучасних методологічних підходів у підготовки майбутніх учителів математики до здоров’язбереження учнів та необхідності методологічного обґрунтування визначеної педагогічної проблеми. На прикладі діяльнісного підходу розглянуто підготовку майбутнього вчителя математики до здоров’язбереження учнів. Зазначено, що в методичній підготовці майбутніх учителів математики до здоров’язбереження учнів необхідно виділити ті види діяльності, якими має оволодіти студент, і забезпечувати виконання цих видів діяльності під час навчальних занять. Установлено, що основу формування здоров’язберігаючої компетентності в майбутніх учителів математики покладено, власне, на вивчення дисципліни «Методика навчання математики», а також на вивчення дисципліни «Елементарна математика», яка тісно пов’язана із шкільним курсом математики.Item Аналіз результатів впровадження експериментальної методики розвитку творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії(Вінниця : ВДПУ, 2020) Воронецька, В. В.; Voronetska, V. V.У статті аналізуються результати впровадження експериментальної методики розвитку творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії. Розроблена методика спрямовувалася на реалізацію у виховному процесі комплексу педагогічних умов: включення школярів в організовану на основі гуманістичних цінностей життєдіяльність співтовариств дітей і дорослих; створення ситуацій соціального вибору, творчого самовизначення, успіху з метою побудови кожним учнем індивідуальної траєкторії життєтворчості; забезпечення можливостей для оволодіння школярами досвідом самостійної різнобічної соціально значущої діяльності, що має креативну основу. Методика реалізації педагогічних умов розвитку творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії передбачала послідовну реалізацію чотирьох етапів (мотиваційно-цільового, змістово-пізнавального, діяльнісного, оцінно-результативного) та використання відповідних форм і методів виховання. Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов і розробленої методики забезпечує розвиток усіх структурних компонентів творчого потенціалу учнів гуманітарної гімназії: когнітивного, мотиваційно-ціннісного, особистісно-рефлексивного, діяльнісно-результативного. В експериментальній групі на статистично значущому рівні збільшилася кількість учнів з високим (суб’єктно-креативним) і середнім (наслідувально-креативним) рівнями розвитку творчого потенціалу, водночас зменшилася кількість учнів з низьким (залежно-репродуктивним) рівнем розвитку творчого потенціалу. В контрольній групі за час проведення дослідно-експериментальної роботи теж відбулися позитивні зрушення в рівнях розвитку творчого потенціалу учнів, однак вони не досягають рівня статистичної значущості.Item Позааудиторна робота як засіб формування громадянськості майбутніх учителів(Вінниця : ВДПУ, 2020) Задворняк, Л. С.; Zadvornyak, L. S.Суспільна значущість проблеми розвитку громадянськості визначається потребою суспільства в соціальній активності студентів і необхідністю виховання в них якостей, що входять в поняття «громадянськість». У статті розкрито сутність і зміст понять «позааудиторна робота», «громадянськість»; обґрунтовано соціально-історичні передумови і теоретико-педагогічні аспекти розвитку громадянськості студентської молоді в процесі позааудиторної виховної роботи. Статтю присвячено актуальним питанням організації позааудиторної діяльності студентів педагогічних закладів вищої освіти, як засобу формування й розвитку в них громадянськості. Розглянуто основні форми та напрямки організації позааудиторної діяльності здобувачів вищої освіти, визначено її потенціал у формуванні громадянськості майбутніх педагогів.Item Практична підготовка фахівців до організації агротуристичної діяльності(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Бойчук, А. П.; Boichuk, A.. Стаття присвячена обґрунтуванню форм практичної підготовки майбутніх фахівців до організації та ведення агротуристичної діяльності. Досвід існування агротуристичної галузі показує, що підготовка кадрів для сфери туризму не повною мірою відповідає потребам агротуристичної індустрії Зазначається, що практична підготовка виконує найважливіше завдання в процесі навчання майбутніх фахівців з організації агротуризму та допомагає отримати професійно-практичні навички роботи агротуристичного спрямування. Мета навчально-практичних форм та методів підготовки кадрів максимально спрямована на вдосконалення компетенцій в області майбутньої спеціальності Визначено основні напрямки практичної підготовки майбутніх фахівців агротуризму: активні методи навчання, навчально-виробнича практика, поза аудиторна робота. Автор наголошує, що активні методи навчання вирізняються високим ступенем наближення студентської аудиторії до умов професійної діяльності, до конкретних ситуацій. Практичне виконання робіт у агротуристичних садибах дозволяє сформувати у студентів професійні компетенції фахівця агротуризму, уміння керувати технологіями ведення агротуристичної діяльності. Для закріплення теоретичних знань і отримання практичних навичок застосовуються виїзні практичні заняття, ділові ігри, тренінги, конференції. В процесі проведення різних форм практичної підготовки здійснюється також формування нових знань, вмінь та навичок, пов'язаних зі специфікою виробничого процесу в агротуризмі