Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
3 results
Search Results
Item Дидактичний потенціал використання цифрового контенту з доповненою реальністю(Вінниця : Друк плюс, 2022) Пінчук, Ольга Павлівна; Лупаренко, Лілія АнатоліївнаАвторами здійснено аналіз практичного досвіду вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі комп’ютерно орієнтованих педагогічних технологій щодо використання VR і AR у процесі навчання. У ході дослідження проводився скринінг довгострокових трендів (за матеріалами світових прогнозів і тематичних оглядів); аналізувались глобальні соціально-економічні та науково- технологічні виклики, що стосуються сфери ІКТ; оцінювалися потенційні можливості використання технології віртуальної, доповненої та змішаної реальності для освіти; застосовувались методи порівняльного аналізу і тестування цифрових додатків й освітніх послуг. Охарактеризовано деякі поняття, необхідні для однозначного розуміння представлених результатів: імерсивність, об’єкти імерсивних технологій, відчуття присутності, віртуальна реальність, доповнена реальність, розширена реальність, змішана реальність, заміщена реальність, віртуальний і доповнений метавсесвіт. У статті коротко викладено напрями практичного застосування технологій віртуальної і доповненої реальності у бізнесі, виробництві, корпоративному навчанні. Увагу дослідників зосереджено на використанні технології розширеної реальності в освітньому процесі: ігрова діяльність і технології розширеної реальності; освітній цифровий контент на базі технології розширеної реальності; огляд освітніх мобільних додатків з підтримкою технології доповненої реальності; застосування узагальненої моделі електронної освіти Хана. Недостатньо дослідженим, а отже актуальним для подальших наукових розвідок є розширення візуальних можливостей шкільних підручників шляхом використання інтерактивних моделей, відеозображень та об’єктів доповненої реальності, зокрема для предметів природничо- математичного циклу. Обґрунтованість і результативність таких досліджень буде залежати від наявності і стану розроблення відповідних критеріїв та показників оцінювання освітнього цифрового контенту, зокрема контенту з доповненою реальністю.Item Інтеракція в віртуальному світі(Вінниця : ВДПУ, 2019) Баланюк, О. В.Актуальною тенденцією інтеграції інформаційних технологій у навчальний процес є застосування віртуальної та доповненої реальностей. Ці технології дозволяють досягнути новий рівень викладу та обробки інформації, стимулюють діяльність мозку, вносячи в поле людського сприйняття віртуальної інформації, що сприймається як частина навколишнього світу, та підвищують рівень засвоєння знань. Головною перевагою використання даної технології в освіті науковці називають максимальне занурення в навчальний процес та максимальне сприйняття навчальної інформації. Але, через новизну теми, на сьогодні існує лише обмежена кількість наукових емпіричних досліджень, щодо застосування віртуальної та доповненої реальностей в освітніх цілях. У статті висвітлено особливості когнітивних процесів під час процесу навчання за допомогою сучасних інформаційних технологій віртуальної та доповненої реальностей. Особливу увагу приділено науковій теорії різних стилів навчання Давида Колба та поясненню особливостей їх реалізації за умов навчання у віртуальному світі. У статті проаналізовані три провідні теорії навчання – біхевіоризм, когнітивізм та конструктивізм, а також узагальнено накопичений досвід, щодо можливостей використання технологій віртуальної та доповненої реальностей в освітньому процесі.Item Концептуальні підходи до використання засобів доповненої реальності в освітньому процесі(Вінниця : Друк плюс, 2020) Литвинова, Світлана Григорівна; Lytvynova, Svitlana Hryhorivna; Буров, Олександр Юрійович; Burov, Oleksandr Yu.; Семеріков, Сергій Олексійович; Semerikov, Serhii OleksiiovychУ статті проаналізовано закордонний досвід, зокрема стан використання доповненої реальності (AR) в Сполучених штатах Америки, стан розвитку теми дослідження у вітчизняних закладах освіти та встановлено, що AR підвищує ефективність навчання, сприяє розвитку пізнавальної активності, підвищує якість засвоєння знань, провокує інтерес до навчання, сприяє розвитку дослідницьких навичок та предметних компетентностей здобувачів освіти; виокремлено проблеми використання засобів доповненої реальної в освітньому процесі й наголошено на дефіциті фахівців з підготовки освітніх проєктів. Розкрито історичний шлях розвитку технології AR та акцентовано увагу на розширенні можливостей застосування цієї технології для потреб суспільства. Обґрунтовано концептуальну модель використання AR в освітньому процесі та визначено чотири її складові (техніко-технологічна, освітньо-наукова, формувально-розвивальна та якість навчання). Встановлено, що для впровадження технології AR в освіті необхідно забезпечити освітнє середовище технічними засобами, засоби відтворення, дібрати операційні системи та програмне забезпечення, а для використання AR здобувачами освіти мають бути розроблені новітні підручники, посібники, картки, робочі зошити, інструкції тощо. Автори обґрунтували принципи (доцільності, доступності, пізнання, цілісності, навчальної спрямованості, мобільності) і підходи (когнітивний, системний, діяльнісний, диференційований, особистісно орієнтований, інноваційний), описано педагогічні умови та уточнено переваги й недоліки використання AR-технології в освітньому процесі. Встановлено, що здобувачі освіти вже активно використовують AR для розваг, а педагоги потребують додаткової дієвої підтримки (навчання). Виокремлено основні види технології AR для розроблення навчальних, дидактичних та методичних матеріалів. Концептуальні підходи дадуть можливість розробити новітнє навчально-методичне забезпечення для здобувачів освіти, що сприятиме підвищенню її якості.