Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
7 results
Search Results
Item Роль учителя у процесі формування громадянської компетентності учнів(Вінниця : ВДПУ, 2022) Ратушняк, НаталіяУ статті розкрито сутність поняття «громадянська компетентність», яке обґрунтовано аналізом вітчизняних та зарубіжних наукових джерел та рекомендаціями й документами Ради Європи. Громадянську компетентність визначено як одну із десяти ключових компетентностей концепції Нової української школи. Доведено, що зміст формування громадянської компетентності в основній школі полягає в формуванні громадянина України як освіченої, творчої особистості, в якій органічно поєднано високі моральні риси, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, потреба в самовдосконаленні. Автор акцентувала увагу на визначальній ролі вчителя у формуванні громадянської компетентності учнів.Item Психологічні детермінанти агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога.(2022) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що агресія як професійно обумовлена деформація особистості педагога являє собою деструктивну поведінку, що виражається у порушенні професійно-моральних норм взаємодії педагога та учнів за формальної наявності професійно виправданих дій. Визначено, що детермінантами агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога виступають три групи факторів: 1) суб’єктивні чинники, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості педагога; 2) об’єктивні чинники, пов’язані з особливостями соціально-професійного середовища; 3) об’єктивно-суб’єктивні чинники, ініційовані дисбалансом особистісного та професійного розвитку. Агресія може мати активний і пасивний характер, тісно пов’язаний з емоційним реагуванням педагога на професійні ситуації, і що виявляється у таких типах: імпульсивні дії, ворожі висловлювання, конфронтація, домінантність, стереотипна диференціація та нетерпимість.Item Агресія як деформація професійної свідомості педагога на етапі первинної адаптації.(2022) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що професійне становлення особистості педагога супроводжується зовнішніми і внутрішніми протиріччями, критичними моментами, в ході яких відбувається зміна вектора професійного розвитку. Як і будь-який процес розвитку, професійне становлення приносить людині не тільки вдосконалення та психічні набуття, а й деструктивні зміни особистості. Однією з форм професійно зумовлених деструкцій є деформації особистості. Доведено, що агресивні прояви як деформація професійної свідомості педагога в ході його професійного становлення можуть виникати уже на початковому етапі його первинної адаптації.Item Особливості розвитку професійних уявлень майбутніх психологів в процесі їх навчання в закладах вищої освіти.(2021) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що професійний світогляд і самосвідомість студентів-психологів формується на перетині науково-теоретичного і життєво-практичного пізнання психологічної природи людини і суспільства, внаслідок чого відрізняється внутрішньою суперечливістю, використанням звичайних схем інтерпретації дійсності, метафоричністю, поширеністю штампів і стереотипів. Доведено, що основні елементи професійно-психологічної картини світу виникають на початковому етапі професійного становлення психолога.Item Особливості професійного розвитку науково-педагогічних кадрів Ірландії(Вінниця : ВДПУ, 2018) Лисенко, О. А.The participation of Irish academic staff in professional development programmes and events has been highlighted. It has been revealed, that nowadays the professional training requirements for academic staff of third level institutions are changing. Like in the most European states Irish institutions of higher education enjoy significant autonomy in providing continuing professional development for their academic staff. According to the main regulations of the National Strategy for Higher Education to 2030, Irish tertiary institutions set the requirement to their academics to obtain a pedagogical qualification. Providing professional development for lecturers, the vast majority of universities in Ireland established Centres of Teaching and Learning, Academic Practice and Learning Innovation and worked out their professional development programmes. It has been shown, that in the Republic of Ireland a number of nationwide projects (the National Academy for the Integration of Research, Teaching and Learning; the National Forum for the Enhancement of Teaching and Learning in Higher Education, etc.), disciplinary associations of academic staff contribute to their professional growth. The National Forum for the Enhancement of Teaching and Learning was established by the Higher Education Authority and the Department of Education and Skills in 2012. The Forum supports national teaching and learning networks, many of whom promote specific pedagogical approaches which can be implemented within a range of disciplines. The National Forum for the Enhancement of Teaching and Learning has worked out the Professional Development Framework for all staff, who teach in higher education. It is a guide to their professional growth. The mentioned programme defines the structural typology of activities, contributing to the professional development of academic staff. Such types include, first of all, accredited and non-accredited professional growth opportunities. Programmes of teacher education, which are always organised, structured and engaged in consciously, have clear learning objectives, judged and evaluated for recognised credits are considered to be accredited ones. They can be mastered at higher education institutions and lead to obtaining the corresponding diploma, certificate or scientific degree. Non-accredited types of professional development can be collaborative, structured and unstructured.Item Особливості пріоритетів професійного становлення сучасного студента педагогічного закладу вищої освіти(Вінниця : Твори, 2020) Крутій, К. Л.; Кіт, Г. Г.; Голюк, О. А.; Стахова, І. А.Першочерговим завданням кожного педагогічного закладу вищої освіти є формування компетентного майбутнього вчителя, професіонала своєї справи, здатного виховати свідоме гуманне високоінтелектуальне покоління. Проте, останнім часом стрімкі зміни в галузі політики та економіки почали активно впливати на пріоритети професійного становлення випускників педагогічних закладів. Саме тому у статті ми оприлюднили статистичні дані аналітичного центру CEDOS щодо кількості студентів, які навчаються за кордоном, та їхніх професійних пріоритетів. Визначено етапи формування професійних пріоритетів, а саме: професійна підготовка, професійний розвиток та професійне самовизначення. Також було проведене опитування майбутніх педагогів, у процесі якого ми визначили основні професійні пріоритети: кар’єрне зростання, стабільний дохід, статус та визнання в суспільстві, почуття задоволення від роботи, професійна самореалізація та саморозвиток, участь у державотворенні та інше.Item Сучасні підходи до визначення педагогічних умов розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти(Вінниця : Твори, 2020) Радкевич, О. П.У статті здійснено аналіз дефініції «педагогічна умова» як родової для поняття «педагогічна умова розвитку правової культури педагогічних працівників». Наведено приклади педагогічних умов формування певних компетентностей майбутніх педагогічних працівників та кваліфікованих робітників. На основі результатів ранжування й експертного оцінювання педагогічних умов визначено найбільш доцільні для розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти (підвищення позитивної мотивації до професійно-правового саморозвитку й самовдосконалення; оволодіння змістом дистанційного спецкурсу «Правова культура педагога закладу професійної освіти»; застосування сучасних методів і форм імітації професійно-правових ситуацій в розвитку професійно-правових знань і вмінь суб’єктів освітнього процесу; застосування інноваційних педагогічних технологій самовдосконалення в курсовий та міжкурсовий періоди підвищення кваліфікації).