Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
3 results
Search Results
Item Сторони та форми вияву гумору при психічній патології(2016) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Shportun, O. M.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.У статті здійснено психологічний аналіз двох сторін гумору - генерації і сприйняття, а також форм гумору, які при різних формах психічних розладів мають свою специфіку. Проаналізовано теоретичні установки, які повинні бути покладені в основу емпіричних досліджень гумору у осіб з психічною патологією. Базуючись на визначенні гумору як вищої психічної функції стверджуємо, що генерація гумору - це процес активного творення специфічно-гумористичного ставлення до певного змісту, який полягає у основаних на здатності до сприйняття та відтворення комічного виявленні, подоланні чи знятті суперечностей та презентації результатів таких виявлення, подолання чи зняття. Якщо ж йдеться про сприйняття гумору, то мається на увазі відображення процесу та результатів виявлення, подолання чи зняття суперечностей, що базуються на здатності до сприйняття та відтворення комічного. Сприйняття гумору - це також активний процес, однак це активність іншого плану. Якщо генерація гумору - це активність продукування, то сприймання гумору - це “рефлексивна” активність. Хоча сприймання гумору неможливе без такого ж процесу дослідження матеріалу для формування гумористичного ставлення, який відбувається при генерації гумору. Однак “генератор” гумору є своєрідним першодослідником цього матеріалу, а реципієнт здійснює це “дослідження” після звернення уваги на гумористичний аспект ситуації, який вже відкритий кимсь іншим. Обидві сторони гумору беруть участь у процесі особистісної регуляції і є різними сторонами однієї і тієї ж психічної функції. При різних формах психічних розладів ці сторони гумору можуть змінюватись нерівномірно і не завжди узгоджено.Item Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості(Шпортун О. М. Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості / О. М. Шпортун, Л. Ф. Крупельницька, 2015) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.Стаття присвячена аналізу форм гумору при патологізації особистості. Різноманітні форми вияву гумору у відповідності до запропонованої нами регуляторно-рівневої моделі відображають домінування певного рівня регуляції - біологічного, соціального, рефлексивного та особистісного. У нормі функціонування гумору відбувається за участю різних рівнів регуляції при фоновому контролі особистісного рівня. Вимкнення ж особистісного рівня контролю або ригідна фіксація на певному рівні регуляції є найбільш типовими порушеннями при психічній патології. За основу аналізу взято дві складові гумору: когнітивну та афективну та найбільш поширені порушення цих складових при психічних розладах. Якщо у когнітивній парадигмі йдеться про невідповідність на рівні ідей, когніцій, то у афективній - про афективну невідповідність, суперечність між афектами, якими «заряжені» когніції, що зіштовхуються. У статті зосереджено увагу на варіантах поєднання змістових складових когнітивної сфери з різновидами функціонування афективної сфери. До найпоширеніших порушень когнітивної сфери віднесено зниження рівня процесів узагальнення та абстрагування і викривлення процесу узагальнення: до порушень афективної сфери - афективну лабільність, афективну ригідність, депресивні та маніакальні тенденції, емоційну тупість. Зміни у будь-якому компоненті відображаються на характері функціонування гумору. Враховуючи, що таких змін при розвитку патології у кожному компоненті може бути багато, можливих комбінацій, що результуються у змінах тих чи інших параметрів гумору, буде ще більше. Відповідно, нами описано 17 співвідношень когнітивної та афективної складових, які утворені комбінаціями різних варіантів порушень.Item Стилі та форми гумору у континуумі «норма-патологія»(2016) Шпортун, О. М.; Shportun, O. M.; Шпортун, О. Н.У статті проведено аналіз різних стилів та форм гумору, які характеризують специфічні зміни психічної діяльності при розвитку психічної патології. Встановлено, що самопринизливий та агресивний стилі гумору можуть свідчити про певну міру відхилень у психічній діяльності, як такі, що генеруються на основі викривлених уявлень про світ, про інших людей та про себе.