Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
13 results
Search Results
Item Influence on emotional sphere of future teacher’s personality in the process of it’s general pedagogical teacher training ( practical aspect )(2020) Kaplinskyi, V. V.; Svyshch, N. M.; Grytsyk, N. V.The process of studying pedagogical disciplines in this direction almost wasn‟t researched. But the disciplines of the pedagogical cycle next to literature, history, culture hide in themselves an extraordinary educational potential, which under certain conditions could be aimed at successfully forming the future teacher‟s personality. This determines the relevance of the topic we have chosen. The educational process provides a consequence when its semantic component is evaluated not only through “the eyes of the curriculum”, but also through “the eyes of students”, their interests, the problems concerning them, needs, and value orientations. With this approach, it ceases to be a purely cognitive process, becoming personally significant. However, a successful consequence must be preceded, the purpose is set - the teacher's content focus of and actions are not only on the instrumental sphere of personality, but also necessarily on motivational value. Such a purpose becomes the compass that directs its action to the result (those positive changes in the structure of the personality that are a productive consequence).Item Формування цифрової компетентності майбутніх учителів у вивченні комп’ютерно орієнтованих технологій навчання(Вінниця : Друк плюс, 2022) Гуревич, Роман Семенович; Кобися, Володимир Михайлович; Кобися, Алла Петрівна; Кізім, Світлана Степанівна; Куцак, Лариса Вікторівна; Опушко, Надія РоманівнаЦифрова компетентність визнана однією з ключових для повноцінного життя та діяльності людини і передбачає впевнене, критичне та відповідальне використання цифрових технологій і взаємодію з ними в навчанні, роботі, повсякденному житті. В статті проаналізовано підходи до визначення поняття і змісту цифрової компетентності вчителя, нормативні акти та рамкові документи, на основі яких розробляються сучасні підходи до розуміння й оцінювання рівня володіння цифровою компетентністю майбутніми вчителями, схарактеризовано перелік освітніх компонент формування цифрової компетентності у навчальних планах підготовки майбутніх учителів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, описано методичні підходи та технологічні особливості викладання навчальної дисципліни «Комп’ютерно орієнтовані технології навчання» в умовах здійснення освітнього процесу в період карантинних обмежень та воєнного стану з використанням елементів і технологій дистанційного навчання, відеоматеріалів, записаних науково-педагогічними працівниками кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, наведено результати аналізу результатів ефективності вивчення цієї дисципліни впродовж 5 років у звичайних умовах, умовах карантинних обмежень, змішаного та дистанційного навчання, опитування студентів щодо необхідності вивчення такої навчальної дисципліни, доцільності підібраного навчального матеріалу, використаних педагогічних технологій, методик викладання й оцінювання результатів навчання, необхідності й можливості використання добутих знань та сформованих навичок студентами у подальшій освітній і професійній діяльності. Наведені матеріали відображають сформований у закладі освіти підхід до організації освітньої діяльності в сучасних умовах з використанням технологій електронного навчання.Item Експериментальна перевірка системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету.(2022) Галузяк, В.; Haluziak, V.У статті представлено результати експериментальної перевірки авторської системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету. Особистісно-професійна зрілість розглядається як складне інтегральне особистісне утворення, що визначає здатність учителя до саморегуляції поведінки й професійної діяльності на основі суб’єктних якостей і сформованої особистісно-професійної позиції. На основі обґрунтованих критеріїв і відібраних діагностичних методик визначено й проаналізовано динаміку рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної групи. Наприкінці педагогічного експерименту в експериментальній групі, на відміну від контрольної, на статистично значущому рівні збільшилася кількість майбутніх учителів з суб’єктним рівнем особистісно-професійної зрілості. Найбільше зростання відбулося за когнітивним, функціональним і ціннісно-мотиваційним критеріями. Найменша динаміка виявилася за особистісно-диспозиційним критерієм, який характеризується більшою інертністю і відображає сформованість таких професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів, як суб’єктність, рефлексивність, толерантність, емпатійність, інтернальність. Загалом результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленої системи розвитку особистіснопрофесійної зрілості майбутніх учителів. Узагальнення одержаних результатів дало підстави для загального висновку, що реалізація в освітньому середовищі педагогічного університету обґрунтованої педагогічної системи активізує особистісно-професійне становлення майбутніх учителів і забезпечує більш суттєву позитивну динаміку розвитку їх особистісно-професійної зрілості, ніж традиційна практика підготовки вчителів у педагогічних закладах вищої освіти. Застосовані педагогічні форми, технології, методи, прийоми і навчально-методичні матеріали підтвердили свою дієвість щодо розвитку професійно важливих особистісних якостей студентів, формування їх професійної позиції, ідентичності, мотиваційно-ціннісної сфери, діалектичного професійного мислення, здатності до самоорганізації та самовдосконалення, що у кінцевому рахунку проявилося в позитивній динаміці рівнів особистіснопрофесійної зрілості майбутніх учителів.Item Особливості розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів.(2022) Галузяк, В.; Haluziak, V.У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку особистіснопрофесійної зрілості майбутніх учителів на етапі їх підготовки в педагогічному університеті. Особистісно-професійна зрілість розглядається як багатовимірне системне утворення, що забезпечує самоорганізацію життєвого і професійного шляху особистості, досягнення внутрішньої гармонії і налагодження конструктивних взаємин з іншими людьми. Діагностика особливостей розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів здійснювалася за чотирма критеріями: мотиваційно-ціннісним, особистісно-диспозиційним, когнітивним і функціональним. Ціннісномотиваційний критерій характеризується структурою ціннісних орієнтацій, які поєднують два вектори спрямованості: інтраіндивідний (прагнення до самодетермінації, самоорганізації, саморозвитку, самоактуалізації) та інтеріндивідний (альтероцентрованість – орієнтація на інтереси й потреби інших людей, універсальні моральні цінності); особистісно-диспозиційний критерій відображає розвиток професійно важливих особистісних характеристик (ідентичності, суб’єктності, рефлексивності, толерантності, інтернальності, емпатійності); когнітивний критерій репрезентує сформованість діалектичного професійного мислення; функціональний критерій характеризується поведінковими проявами особистісної зрілості (самостійність, самодетермінація, самоорганізація, відповідальність, активність, особистісно-професійне самовдосконалення). Результати дослідження свідчать про гетерохронність розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, що проявляється в мінливості окремих показників, нерівномірності формування її складових на різних етапах підготовки, чергуванні періодів інтенсивного розвитку та відносної стабілізації. Упродовж навчання в педагогічному університеті спостерігаються окремі позитивні тенденції в особистісно-професійному становленні студентів: поступово зростає адекватність професійної Я-концепції, підвищується самооцінка професійно важливих якостей, посилюється професійна спрямованість. Водночас для більшості студентів властивий досуб’єктний і перехідний рівень особистіснопрофесійної зрілості, що знаходить вияв у дифузності професійної ідентичності, невизначеності індивідуальної системи професійно-ціннісних орієнтацій, браку суб’єктності, рефлексивності та толерантності, схильності до дихотомічного професійного мислення та спрощеного розуміння педагогічних явищ і процесів, недостатній сформованості умінь самоорганізації, саморегуляції та особистісно-професійного саморозвитку.Item Формування підприємницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи: вітчизняний і зарубіжний досвід.(2021) Бортнюк, Т.; Bortnyuk, T.У статті актуалізовано необхідність опрацювання проблеми формування підприємницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи у вітчизняному й зарубіжному досвіді. Констатовано відсутність усталеного трактування поняття «підприємницька компетентність» у науково-педагогічних працях. Закцентовано увагу на студіюванні підприємницької компетентності як інтегративної якості особистості, як комплексу особистісних або ділових якостей, навичок, модель поведінки, що базується на навичках критичного мислення, творчості, ініціативності, наполегливості, вмінні розв’язувати проблеми й співпрацювати. Декларується необхідність навчання підприємництву, формування в сучасного вчителя підприємницької компетентності на загальнодержавному рівні (Професійний стандарт), в українсько-польському проєкті «Уроки з підприємницьким тлом», наукових студіях українських і зарубіжних учених.Item Система розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету.(2021) Галузяк, В.; Haluziak, V.У статті розкрито зміст і структуру системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету. Особистісно-професійна зрілість майбутнього вчителя розуміється як складне інтегральне особистісне утворення, що визначає здатність до саморегуляції поведінки й професійної діяльності на основі суб’єктних якостей і сформованої особистісно-професійної позиції. Особистісно-професійна зрілість виступає загальною передумовою ефективної діяльності вчителя, визначає гуманістичну спрямованість його дій і вчинків, здатність до налагодження конструктивних стосунків з собою й оточенням, спроможність до творчої самореалізації в просторі соціального і професійного буття. Розкрито структуру, критерії, показники та рівні особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів як інтегрального результату їх особистісного і професійного становлення. Визначено педагогічні умови розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, пов’язані з формуванням творчо-автономного освітнього середовища, діалогізацією педагогічної взаємодії, активізацією рефлексії і забезпеченням суб'єктної позиції студентів в освітньому процесі. Система розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів розглядається як структурно-функціональна єдність компонентів (цільового, концептуально-теоретичного, змістовотехнологічного, оцінювально-результативного), що комплексно відображають мету, завдання, педагогічні умови, принципи, форми і методи професійної підготовки, етапи й результати особистісно-професійного становлення студентів в освітньому середовищі педагогічного університету.Item Компоненти, критерії та рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя(Вінниця: ВДПУ, 2021) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Особистісно-професійна зрілість розглядається як цілісна багатовимірна характеристика особистості майбутнього вчителя, що забезпечує самоорганізацію життєвого і професійного шляху, досягнення внутрішньої гармонії і налагодження конструктивних стосунків з іншими людьми. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено чотири структурні компоненти та відповідні критерії особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, які конкретизовані у комплексі відповідних показників: ціннісно-мотиваційний критерій характеризується структурою ціннісних орієнтацій, в якій гармонійно поєднуються інтраіндивідний та інтеріндивідний вектори спрямованості; особистісно-диспозиційний критерій відображає розвиток професійно важливих якостей особистості; когнітивний критерій характеризується сформованістю діалектичного професійного мислення; функціональний критерій стосується таких проявів особистісної зрілості, як самостійність, самодетермінація, самоорганізація, відповідальність, активність, особистісно-професійне самовдосконалення. Комплексне врахування вказаних критеріїв і показників дало змогу визначити й описати три рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя: досуб’єктний, перехідний і суб’єктний. Досуб’єктний рівень співвідноситься зі статусом дифузної або передвизначеної ідентичності, коли студенти не володіють сталою системою професійних цінностей і переконань або ж пасивно сприймають пропоновані їм професійні норми і цінності без їх критичного осмислення та самовизначення стосовно них. Перехідний рівень відповідає статусу мораторію, коли студенти ще не виробили власної професійної позиції, але прагнуть її сформувати, активно шукають своє педагогічно кредо, намагаються самовизначитися стосовно професійних цінностей, концепцій і підходів. Суб’єктний рівень особистісно-професійної зрілості співвідноситься зі статусом досягнутої ідентичності, коли у студентів після періоду активних пошуків, сумнівів і критичних оцінок формується відносно стабільна професійна позиція. Такі студенти самовизначилися у просторі професійних цінностей, сформували чіткі уявлення про себе як суб’єкта педагогічної діяльності, визначили систему власних пріоритетів.Item Підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності в освітньо-комунікаційному середовищі школи в умовах педагогічної практики(Вінниця : ВДПУ, 2021) Хамська, Неліна; Гуревич, Роман; Опушко, НадіяУ статті обґрунтовано актуальність проблеми практичної підготовки майбутнього вчителя до виховної діяльності з учнями в освітньо-комунікаційному середовищі закладу вищої освіти. Визначено, що цей процес забезпечується такими видами практики: пропедевтична, інструктивно-методична, позашкільна, педагогічна. Статтю присвячено дослідженню можливостей удосконалення практичної підготовки майбутнього вчителя до педагогічної діяльності з учнями в освітньо-комунікаційному середовищі школи. Авторами здійснено аналіз сучасного стану організації та проведення кожного виду практики, окреслено проблеми, що виникають на різних етапах освоєння професії педагога. Наведено результати опитування студентів щодо ефективності їхньої практичної підготовки. Визначено, що практична підготовка майбутнього вчителя потребує вдосконалення в тому числі: оновлення програм практик, модернізація змісту різних видів практик відповідно до сучасних тенденцій розвитку освіти та потреб шкільного середовища, введення елементів дуального навчання під час пропедевтичної практики; надання переваги дієвим методам навчання, інноваційним технологіям під час різних видів практик; інтеграція менторських, коучингових і тьюторських зусиль з метою забезпечення методичного супроводу майбутніх педагогів.Item Розвиток особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя: теорія і практика(Вінниця : «Твори», 2021) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У монографії обґрунтовано концептуальні засади і представлено систему розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету. З’ясовано сутність, структуру, критерії, показники та рівні особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів як інтегрального результату їхнього особистісно-професійного становлення та базового чинника професійної успішності. Визначено педагогічні умови розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, шляхи активізації їх особистісно-професійного самовизначення, представлено методику використан¬ня діалогічних методів навчання, способів і прийомів розвитку діалектичного професійного мислення у процесі загальнопедагогічної підготовки. Розкрито програму тренінгу особистісно-професійної зрілості як форми педагогічної підтримки професійного становлення особистості майбутнього вчителя.Item Можливості та результати залучення майбутніх педагогів до громадянської науки(Вінниця : Друк плюс, 2020) Коломієць, Алла Миколаївна; Kolomiiets, Alla Mykolayivna; Коломієць, Дмитро Іванович; Kolomiets, Dmytro IvanovychУ статті визначено можливості, види організації та способи використання громадянської науки для підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів і функціонування педагогічного університету в цілому. З’ясовано, що в студентів різних спеціальностей окремі показники готовності до наукової діяльності суттєво відрізняються. Зокрема, в студентів природничо-математичних спеціальностей вищі показники рівня інтелекту, цілеспрямованості, інтелектуальної працездатності виявились значно вищими, а уміння дискутувати та публічного виступу – нижчими, ніж у студентів інших спеціальностей. Показники наполегливості є найвищими в майбутніх учителів фізичної культури, старанності та уміння дискутувати – в істориків. У майбутніх вихователів і вчителів початкових класів спостерігається найбільша відповідальність, а філологи найкраще підготовлені до публічних виступів. Загалом усереднені значення оцінок особистісних якостей, що знаходиться в межах 3,71 – 3,87 (за п’ятибальною шкалою), вказують на те, що студенти магістратури можуть досить успішно здійснювати певні види наукової діяльності, якщо враховувати їх сильні особистісні характеристики й поліпшувати слабкі. Зроблено висновок, що в університеті потрібно посилити роботу щодо формування в майбутніх учителів усіх спеціальностей навичок самоорганізації, а підвищити рівень готовності майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності та поліпшити окремі показники такої готовності можна шляхом залучення студентів педагогічних університетів до громадянської науки, починаючи з першого курсу. Громадянську науку в педагогічному університеті визнано одним із методологічних підходів у підготовці педагогів-дослідників, потужним інструментом пропаганди серед молоді наукових знань і наукової діяльності, засобом інтеграції науки та освіти, механізмом реалізації дидактичного принципу зв’язку теорії з практикою, містком для інтеграції української науки до світового простору.