Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
5 results
Search Results
Item Особливості прояву почуття гумору в осіб різних типів темпераменту(2017) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Shportun, O. M.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.Стаття присвячена дослідженню прояву почуття гумору у представників різних типів темпераменту. Проаналізовано взаємозв'язок різних стилів гумору із типом нервової діяльності. Доведено, що сангвініки мають високий рівень управління своїми та чужими емоціями, високий рівень розуміння своїх і чужих емоцій при середньому рівні контролю над експресією. Холерики характеризуються низьким рівнем управління своїми емоціями, часто неможливістю контролювати експресивні прояви, середньою вираженістю здатності до розуміння власних емоцій і високим рівнем розуміння чужих емоцій. Меланхолік добре розуміє чужі емоції, вміє контролювати свої експресивні прояви, втім погано управляє емоціями інших людей і часто неадекватно розуміє власні емоційні прояви. За результатами проведеного психодіагностичного дослідження, найвищій рівень екстраверсії та нейротизму виявлено у холериків, а найнижчий – у флегматиків, найвищі показники за шкалою психотизму мають флегматики, найнижчий – сангвініки. Холерики мають низький рівень емоційного інтелекту, флегматики – дуже низький, меланхоліки – середній і сангвініки характеризуються високим рівнем емоційного інтелекту. Результати діагностики за методикою Р.Мартіна демонструють, що у сангвініків(що становлять більшість) переважає самостверджуючий стиль гумору, що характеризує схильність до оптимізму, тенденцію зберігати позитивне бачення життя, а у стресових ситуаціях – використання гумору для захисту від негативних переживань. Частині властивий афіліативний стиль гумору, що свідчить про використання гумору з метою покращення міжособистісних стосунків, гумор виступає як засіб звертання на себе уваги та вирішення (точніше уникання) конфліктів. Сангвінікам практично не властивий агресивний стиль гумору і зовсім не властивий самознищувальний стиль гумору. Холерикам притаманний самостверджуючий стиль гумору, та також афіліативний та агресивний. Результати діагностики схильності до гелотофобії свідчать про те, що найбільше впевнені у власній сміхотворності меланхоліки, а найменше – сангвініки, насмішки у дитинстві переживали переважно флегматики та меланхоліки, а виражена фобія спостерігається у одного досліджуваного меланхоліка. При цьому флегматики та меланхоліки часто сприймають сміх, навіть якщо він є позитивним, достатньо критично, часто ображаються і намагаються уникати ситуацій, де потрібно почуття гумору.Item Сторони та форми вияву гумору при психічній патології(2016) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Shportun, O. M.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.У статті здійснено психологічний аналіз двох сторін гумору - генерації і сприйняття, а також форм гумору, які при різних формах психічних розладів мають свою специфіку. Проаналізовано теоретичні установки, які повинні бути покладені в основу емпіричних досліджень гумору у осіб з психічною патологією. Базуючись на визначенні гумору як вищої психічної функції стверджуємо, що генерація гумору - це процес активного творення специфічно-гумористичного ставлення до певного змісту, який полягає у основаних на здатності до сприйняття та відтворення комічного виявленні, подоланні чи знятті суперечностей та презентації результатів таких виявлення, подолання чи зняття. Якщо ж йдеться про сприйняття гумору, то мається на увазі відображення процесу та результатів виявлення, подолання чи зняття суперечностей, що базуються на здатності до сприйняття та відтворення комічного. Сприйняття гумору - це також активний процес, однак це активність іншого плану. Якщо генерація гумору - це активність продукування, то сприймання гумору - це “рефлексивна” активність. Хоча сприймання гумору неможливе без такого ж процесу дослідження матеріалу для формування гумористичного ставлення, який відбувається при генерації гумору. Однак “генератор” гумору є своєрідним першодослідником цього матеріалу, а реципієнт здійснює це “дослідження” після звернення уваги на гумористичний аспект ситуації, який вже відкритий кимсь іншим. Обидві сторони гумору беруть участь у процесі особистісної регуляції і є різними сторонами однієї і тієї ж психічної функції. При різних формах психічних розладів ці сторони гумору можуть змінюватись нерівномірно і не завжди узгоджено.Item Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості(Шпортун О. М. Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості / О. М. Шпортун, Л. Ф. Крупельницька, 2015) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.Стаття присвячена аналізу форм гумору при патологізації особистості. Різноманітні форми вияву гумору у відповідності до запропонованої нами регуляторно-рівневої моделі відображають домінування певного рівня регуляції - біологічного, соціального, рефлексивного та особистісного. У нормі функціонування гумору відбувається за участю різних рівнів регуляції при фоновому контролі особистісного рівня. Вимкнення ж особистісного рівня контролю або ригідна фіксація на певному рівні регуляції є найбільш типовими порушеннями при психічній патології. За основу аналізу взято дві складові гумору: когнітивну та афективну та найбільш поширені порушення цих складових при психічних розладах. Якщо у когнітивній парадигмі йдеться про невідповідність на рівні ідей, когніцій, то у афективній - про афективну невідповідність, суперечність між афектами, якими «заряжені» когніції, що зіштовхуються. У статті зосереджено увагу на варіантах поєднання змістових складових когнітивної сфери з різновидами функціонування афективної сфери. До найпоширеніших порушень когнітивної сфери віднесено зниження рівня процесів узагальнення та абстрагування і викривлення процесу узагальнення: до порушень афективної сфери - афективну лабільність, афективну ригідність, депресивні та маніакальні тенденції, емоційну тупість. Зміни у будь-якому компоненті відображаються на характері функціонування гумору. Враховуючи, що таких змін при розвитку патології у кожному компоненті може бути багато, можливих комбінацій, що результуються у змінах тих чи інших параметрів гумору, буде ще більше. Відповідно, нами описано 17 співвідношень когнітивної та афективної складових, які утворені комбінаціями різних варіантів порушень.Item Психологічні шляхи та форми патологізації функціонування гумору(2016) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Shportun, O. M.У статті представлено результати дослідження психологічних шляхів та форм патологізації функціонування гумору. З’ясовано, що лінія аналізу порушень, пов'язаних з функціонуванням гумору, визначається як стійке домінування одного з нижчих рівнів регуляції. У такому разі можна говорити про три узагальнених варіанти порушень: 1)Порушення, пов'язані з домінуванням біологічного рівня регуляції. 2)Порушення, пов'язані з домінуванням соціального рівня регуляції. 3)Порушення, пов'язані з домінуванням рефлексивного рівня регуляції.Item Стилі та форми гумору у континуумі «норма-патологія»(2016) Шпортун, О. М.; Shportun, O. M.; Шпортун, О. Н.У статті проведено аналіз різних стилів та форм гумору, які характеризують специфічні зміни психічної діяльності при розвитку психічної патології. Встановлено, що самопринизливий та агресивний стилі гумору можуть свідчити про певну міру відхилень у психічній діяльності, як такі, що генеруються на основі викривлених уявлень про світ, про інших людей та про себе.