Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
3 results
Search Results
Item Професійна мобільність майбутніх педагогів як чинник становлення фахівців нової генерації(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Гуревич, Р. С.; Акімова, О. В.; Баюрко, Н. В.; Gurevich, R. S.; Akimova, O. V.; Bayurko, N. V.У статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх педагогів як чинника становлення фахівців нової генерації. Узагальнено поняття професійного саморозвитку майбутніх педагогів, що передбачає зростання, становлення, інтеграцію та реалізацію у педагогічній діяльності професійно значущих особистісних рис і здібностей, професійних знань і вмінь; активне якісне перетворення здобувачами свого внутрішнього світу. Доведено, що професійний саморозвиток є динамічним і неперервним процесом самопроектування особистості; засобами професійного саморозвитку є самовиховання, самоосвіта, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. У статті окреслено підходи до розуміння сутності педагогічної творчості та співвідношення її з творчим педагогічним мисленням: гуманістичний, продуктивний, особистісний, інноваційний. Установлено, що вдосконаленню професійної мобільності майбутнього вчителя сприяє така організація процесу навчання, у межах якої: здійснюється відбір і конструювання змісту на основі принципу модульності; організаційні форми й методи навчання усувають труднощі у прийнятті професійних рішень і психологічні бар’єри, сприяючи розвитку навичок самокорекції; досягається їх адекватність структурним компонентам професійної мобільності. Засобами професійного саморозвитку визначено самовиховання, самоосвіту, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. Водночас, готовність до професійного саморозвитку сприяє розвиткові такої важливої особистісної якості майбутніх педагогів, як професійна мобільність, яка є одним із чинників становлення фахівців нової генерації.Item Використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів.(2022) Гуревич, Р. С.; Кобися, В. М.; Кобися, А. П.; Кізім, С. С.; Куцак, Л. В.; Опушко, Н. Р.В статті проаналізовано використання цифрових сервісів та інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Адже в умовах модернізації освіти, введення нових державних освітніх стандартів, оновлення змісту освіти формується соціальне замовлення на професійну підготовку сучасних фахівців, здатних до інноваційної діяльності в умовах інформатизації освіти. Сучасний педагог не може здійснювати освітню діяльність без використання сучасних освітніх цифрових інструментів, а такі сервіси, як електронна пошта, пошук в Інтернеті, мобільні телефони, відеодзвінки, є незамінними й універсальними. Зрозуміло, що інформатизація освіти передбачає вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах інформаційного освітнього середовища закладів вищої освіти (ЗВО). Визначено сутність поняття «цифрові технології». Представлено сутнісні характеристики цифрових інструментів. З’ясовано, що цифрові інструменти сприяють створенню інноваційного цифрового середовища в ЗВО; інтенсифікують комунікативні зв’язки всіх учасників освітнього процесу, створюючи умови для самореалізації, співпраці, рефлексії; збагачують традиційні методи навчання інноваційними формами; забезпечують інтерактивну взаємодію у процесі навчання. Цифрові інструменти активно використовуються в освіті й сприяють підвищенню її якості. Зроблено висновки, що освітній процес із використанням цифрових інструментів є більш гнучким, персоналізованим, доступним, особливо в умовах дистанційного навчання. Посилюється необхідність взаємодії викладача зі студентами, як у традиційному форматі, так і з використанням цифрових інструментів.Item Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання до дослідницької діяльності(Вінниця : Твори, 2020) Гуревич, Р. С.; Габрійчук, Л. Е.У статті розглядаються вимоги до підготовки педагогів професійного навчання з точки зору інноваційної економіки, що характеризується тісним діалогом ринку праці та галузі освіти. Здійснено аналіз авторских поглядів на проблему підготовки студентів до дослідницької діяльності. Методологія дослідження заснована на філософських і педагогічних підходах, що розкривають сутнісні та змістові характеристики поняття «дослідницька діяльність». Обговорюється проблема підготовки педагогів професійного навчання до дослідницької діяльності у закладі вищої освіти в контексті приведення її у відповідність до вимог стандартів підготовки педагогів професійного навчання, професійної освіти та додаткової професійної освіти. В статті виокремлено два основних завдання у підготовці педагогів професійного навчання (за спеціалізаціями), що спрямовані на застосування елементів дуальної освіти з траєкторією реалізації дослідницької функції педагогів професійної освіти на робочому місці за спеціалізацією та в системі професійної освіти, а також здійснено обґрунтування вибору змісту дослідницької функції майбутнього педагога професійного навчання за рівнями (початковий, базовий, високий). Розроблена система рівнів змісту дослідницьких функцій педагогів професійного навчання може бути використана під час планування, організації та контролю якості освітнього процесу.