Факультет педагогіки, психології і професійної освіти

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування професійно важливих якостей майбутніх педагогів: андрагогічний вимір
    (Вінниця : Твори, 2023) Лук’янова, Лариса Борисівна; Гуревич, Роман Семенович; Акімова, Ольга Вікторівна; Аніщенко, Олена Валеріївна; Бельдій, Алла Олександрівна; Бойко, Вероніка Вікторівна; Волошина, Оксана Василівна; Галузяк, Василь Михайлович; Гуральник, Тетяна Русланівна; Давидюк, Марина Олександрівна; Драчук, Мар’яна Іванівна; Киналь, Анна Юріївна; Коношевський, Леонід Леонідович; Коношевський, Олег Леонідович; Марцева, Людмила Андріївна; Нагорняк, Світлана Василівна; Науменко, Назар Олегович; Опушко, Надія Романівна; Паранюк, Анна Олексіївна; Слободянюк, Алла Анатоліївна; Столяренко, Оксана Василівна; Столяренко, Олена Вікторівна; Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Хамська, Неліна Болеславівна; Фрицюк, Андрій Васильович
    У монографії розглядаються різні аспекти формування професійно важливих якостей майбутніх педагогів у контексті андрагогічного підходу. Розкрито особливості педагогічного супроводу професійної підготовки, формування андрагогічної та соціальної компетентності, розвитку особистісних ресурсів професійної стійкості педагогів. Особлива увага приділяється з’ясуванню специфіки діяльності закладів вищої освіти в умовах воєнного стану.
  • Thumbnail Image
    Item
    Професійна мобільність як детермінанта конкурентоспроможності майбутнього вчителя
    (Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Гуревич, Роман Семенович; Губіна, Світлана Іванівна; Столяренко, Олена Вікторівна
    У статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх педагогів як детермінанти конкуренто- спроможності майбутнього вчителя. Наголошено, що досліджуване поняття часто розглядається в контексті психологічної діяльності, де особливий акцент робиться на такій характеристиці конкурентоспроможності особистості, як компетентності. Доведено, що розвиток конкурентоспроможної особистості – це становлення компетентної, рефлексивної особистості, здатної організовувати свою діяльність і поведінку в динамічних ситуаціях, яка володіє новим стилем мислення, нетрадиційними підходами до вирішення проблем, адекватним реагуванням в нестандартних ситуаціях; траєкторія успішного професійного становлення конкурентоспроможної особистості розуміється як усвідомлення людиною своїх потенційних можливостей, перспективи особистісного і професійного зростання, спонукає її до постійного експериментування, що розуміється як пошук, творчість і можливість вибору. Доведено, що траєкторія успішного професійного становлення конкурентоспроможної особистості майбутнього вчителя неможлива без професійної мобільності. У статті доведено, що професійна мобільність майбутнього вчителя є детермінантою його конкурентоспроможності, оскільки професійна мобільність, як свідома діяльність людини, спрямована на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її майбутня професія дійсно сприятиме становленню компетентної, рефлексивної особистості, здатної організовувати свою діяльність і поведінку в динамічних ситуаціях, володіти новим стилем мислення, нетрадиційними підходами до вирішення проблем, адекватним реагуванням в нестандартних ситуаціях, що є ознакою конкурентоспроможної особистості сучасного вчителя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток цифрової грамотності здобувачів освіти засобами цифрових освітніх середовищ
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман Семенович; Коношевський, Леонід Леонідович; Коношевський, Олег Леонідович; Слободянюк, Алла
    Цифровізація освітнього середовища (ІОС) закладу вищої освіти (ЗВО) пов’язана з розвитком ресурсів і матеріально-технічної бази закладу освіти, формуванням кадрових ресурсів, і підготовкою програмних і навчально-методичних матеріалів. Освітні ефекти цифровізації ІОС орієнтовані на підвищення мотивації студентів до навчання, формування їхньої цифрової грамотності та розвиток цифрових компетентностей викладачів. Схарактеризовані перспективи цифровізації ІОС, сформульовані наявні проблеми та способи їх вирішення, обґрунтовано потенціал цифрового ІОС у формуванні цифрової грамотності здобувачів освіти. Дослідження цифрового ІОС як основи формування цифрової грамотності студентів спирається на ідеї системного та середовищного підходів, що дозволяють розглядати розвиток технічного, інформаційного, комунікативного, соціального, ціннісного, правового, когнітивного й інших аспектів цифрової грамотності в єдиному просторово-часовому полі. На основі аналізу досвіду створення цифрового ІОС, характеристики його функцій визначені основні проблеми цифровізації освіти, намічені можливі способи їх вирішення. Діагностовано потенційні ризики і загрози реалізації освітнього процесу в цифровому ІОС. Визначена роль цифрового ІОС у формуванні цифрової грамотності студентів. Цифрове ІОС позиціонується неодмінним атрибутом формування цифрової грамотності студентів, середовищем цифрової соціалізації здобувачів освіти. Уточнена роль цифрового ІОС в організації особистісно орієнтованої освіти й ухвалення рішень на основі даних щодо управління системою освіти в цілях підвищення якості вищої освіти, соціальної затребуваності та професійної успішності випускників ЗВО. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів для визначення перспектив освітньої політики в розвитку цифрової грамотності студентів і цифрової компетентностей викладачів в умовах цифрового суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифрова компетентність педагогів в умовах інформатизації освіти
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Гуревич, Роман Семенович; Коношевський, Леонід Леонідович; Коношевський, Олег Леонідович; Костенко, Наталія
    В статті розглянуте питання формування цифрової компетентності педагогів. Обґрунтовано доцільність використання компетентнісного підходу до формування інтелектуальних ресурсів освітньої системи та надано аналіз стандартів навчального процесу, що реалізується у цифровому просторі. Встановлено взаємозв’язок між цифровою грамотністю педагогів та їхньою цифровою компетентністю. Складовими частинами цифрової компетентності автори пропонують включити такі знання: розуміння загальної структури та взаємодії пристроїв комп’ютера; розуміння потенціалу цифрових технологій для інноваційної діяльності; базове розуміння надійності та достовірності одержуваної інформації, вміння користуватися програмами для проєктування навчального заняття. Визначено, що це середовище має створюватися відповідно до таких принципів: визначення здобувача освіти як активного суб’єкта пізнання; його орієнтація на самоосвіту, саморозвиток; опора на суб’єктивний досвід студента, облік його індивідуальних особливостей, навчання в контексті майбутньої професійної діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування цифрової компетентності майбутніх учителів у вивченні комп’ютерно орієнтованих технологій навчання
    (Вінниця : Друк плюс, 2022) Гуревич, Роман Семенович; Кобися, Володимир Михайлович; Кобися, Алла Петрівна; Кізім, Світлана Степанівна; Куцак, Лариса Вікторівна; Опушко, Надія Романівна
    Цифрова компетентність визнана однією з ключових для повноцінного життя та діяльності людини і передбачає впевнене, критичне та відповідальне використання цифрових технологій і взаємодію з ними в навчанні, роботі, повсякденному житті. В статті проаналізовано підходи до визначення поняття і змісту цифрової компетентності вчителя, нормативні акти та рамкові документи, на основі яких розробляються сучасні підходи до розуміння й оцінювання рівня володіння цифровою компетентністю майбутніми вчителями, схарактеризовано перелік освітніх компонент формування цифрової компетентності у навчальних планах підготовки майбутніх учителів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, описано методичні підходи та технологічні особливості викладання навчальної дисципліни «Комп’ютерно орієнтовані технології навчання» в умовах здійснення освітнього процесу в період карантинних обмежень та воєнного стану з використанням елементів і технологій дистанційного навчання, відеоматеріалів, записаних науково-педагогічними працівниками кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, наведено результати аналізу результатів ефективності вивчення цієї дисципліни впродовж 5 років у звичайних умовах, умовах карантинних обмежень, змішаного та дистанційного навчання, опитування студентів щодо необхідності вивчення такої навчальної дисципліни, доцільності підібраного навчального матеріалу, використаних педагогічних технологій, методик викладання й оцінювання результатів навчання, необхідності й можливості використання добутих знань та сформованих навичок студентами у подальшій освітній і професійній діяльності. Наведені матеріали відображають сформований у закладі освіти підхід до організації освітньої діяльності в сучасних умовах з використанням технологій електронного навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка майбутніх учителів до професійного саморозвитку в педагогічних закладах вищої освіти
    (Вінниця : Друк плюс, 2020) Гуревич, Роман Семенович; Gurevych, Roman Semenovych; Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Frytsiuk, Valentina Anatoliivna; Костенко, Наталія Іванівна; Kostenko, Natalia Ivanivna
    У статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку у педагогічних закладах вищої освіти. Проаналізовано низку навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми та досвід, описаний в матеріалах конференції щодо професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет й інших загальноукраїнських наукових конференцій. Наголошено на тому, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування готовності до особистісного й професійного саморозвитку. Готовність до професійного саморозвитку в цей період визначається розвитком «Я-концепції», формуванням професійної ідентичності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, мотивації професійного саморозвитку тощо. Доведено, що педагогічні дисципліни мають значний потенціал у формуванні готовності майбутніх учителів до безперервного професійного саморозвитку, який, однак, не завжди використовується повною мірою; всі вони є вузькоспеціальними і стосуються лише окремих аспектів майбутньої професійної діяльності. Узагальнений аналіз сучасних програм, нормативних навчальних дисциплін, курсів за вибором дає підстави відзначити їх певний потенціал для формування готовності майбутніх учителів до професійного саморозвитку. Втім, недостатня увага аналізованих навчальних програм і навчальних дисциплін до висвітлення цінності безперервного професійного саморозвитку для майбутньої фахової діяльності, практично-операційної підготовки студентів стосовно професійного саморозвитку та інших важливих для формування досліджуваного феномену питань зумовила прийняття рішення про доповнення змісту предметів інваріантної складової навчальних планів інформацією з проблеми підготовки студентів до безперервного професійного саморозвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтернет-залежність дітей та юнацтва в період пандемії COVID-19: виклики, проблеми та шляхи їх вирішення
    (Вінниця : Друк плюс, 2020) Гуревич, Роман Семенович; Gyrevich, Roman S.; Гордійчук, Галина Борисівна; Gordiichuk, Galyna B.; Кадемія, Майя Юхимівна; Kademija, Maja Yu.; Коношевський, Леонід Леонідович; Konoshevskyi, Leonid L.; Коношевський, Олег Леонідович; Konoshevskyi, Oleg L.
    Статтю присвячено проблемі інтернет і комп’ютерної-залежності серед сучасної молоді, що може стати новою суспільною хворобою ХХІ століття. Дослідивши окреслену проблему, автори наводять переваги використання мережних ресурсів у навчанні та розвитку дітей, а також наголошують на ризиках для їхнього життя і здоров’я за умови надмірного та безконтрольного захоплення інтернетом. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Для залежної молодої людини, з одного боку, характерне відсутність уміння долати складні стресові ситуації, володіти своїми емоціями, конструктивно розв’язувати проблеми, взаємодіяти з дорослими та знаходити компроміс, з іншого боку, – вона може цілодобово виносити будь-які зусилля і стрес, якщо вони необхідні для реалізації залежної поведінки. Молода людина весь час балансує між прагненням до домінування в силу жорсткості відстоювання своїх інтересів і невизнання з боку оточуючих, що призводить до значної кількості конфліктів. Відхід в «Інші світи» використовується молодою людиною як ілюзорний спосіб вирішення конфліктів, з якими їй доводиться стикатися в реальному житті. Залежна особистість віддає перевагу уникненню проблем як головному способу їх подолання. Молода людина не може жити без своєї пристрасті, вона замінює їй усе – друзів, реальні емоції, є центром її життя. Охарактеризовано особливості різних видів інтернет і комп’ютерної-залежності: комп’ютерну, компульсивну навігацію в мережі, перевантаженість інформацією, кіберсексуальну та кіберкомунікативну залежність. Детально вивчено можливі ризики надмірного захоплення кожним із них: ризик дезадаптації через надмірне захоплення комп’ютерними іграми, зниження цінності міжособистісних контактів у реальному житті, зниження рівня концентрації уваги тощо. Наводяться статистичні відомості щодо шкідливого впливу мережних ресурсів на різні вікові групи. Наголошено на загрозливих симптомах інтернет і комп’ютерної-залежності, що може призвести до деградації суспільства та заміни реальних загальнолюдських норм на віртуальні. В статті наводяться шляхи її подолання, що полягають у комплексних змінах суспільного життя.