У статті йдеться про місце мікрогідронімів у гідронімній системі окремої історично-географічної території, зокрема Вінниччини. Сфера поширення мікрогідронімів дуже вузька, має локальний характер, оскільки вони функціонують на незначній території і серед невеликої кількості мовців. Географічна локалізація гідрообʼєктів відповідає сучасному адміністративно-територіальному устрою населених пунктів області. Матеріалом дослідження послужили здебільшого експедиційні (польові) записи мікрогідронімів та анкетування.
Серед топонімічних досліджень важливе місце посідає вивчення водних назв, які створюють одну з найглибинніших закодованих інформативних систем, саме тому для аналізу ми запропонували відгідронімні похідні, які є продуктивним типом у досліджуваному мікрогідроніміконі.
У статті йдеться про онімний простір роману Михайла Стельмаха «Чотири броди», який представлений різними ономастемами. Детально проаналізовано найбільш функціональні поля – антропонімікон і топонімікон.
