Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Філологія (мовознавство)
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/b8a7fa25-1f2c-45d5-963c-5f82a7a2d285
Browse
2 results
Search Results
Item Інтертекстуальність як проблема перекладу(Вінниця : Планер, 2014) Мельник, Людмила; Мельник, Л. В.; Melnyk, L.У статті інтертекстуальність визначено як вкраплення в текст інших текстів у вигляді цитат, алюзій та ремінісценцій. Доведено, що оскільки інтертекстуальність є однією з провідних ознак постмодернізму, то характер її відтворення у перекладі зазнає впливу таких визначальних рис постмодерністської поетики, як гра та іронія. Зазначено, що постмодерністський текст використовує сакральний статус фольклору і забарвлює його іронічною тональністю шляхом вкраплення фольклорних цитат у занижений контекст. Автор розглядає постмодерністський текст як багатомірний простір, складений із цитат, що відсилають до багатьох культурних джерел. Із урахуванням цього сформульовано принципи перекладу інтертекстуальних одиниць у постмодерністському творі.Item Роль интертекстуальных включений как маркеров адресованности в романе В. Набокова «Машенька»(2014) Вуколова, Виолетта; Vukolova, V.В статье анализируется категория интертекстуальности, которая рассматривается как средство объективации картины мира автора художественного произведения. Понятие интертекстуальности, основанное на идее диалогичности М. М. Бахтина, не имеет однозначного определения. Это многогранное явление обнаруживает себя в разнообразных видах межтекстовых отношений. В данной работе интертекстуальность рассматривается как включение в текст «чужого слова», других текстов, прецедентных феноменов. Интертекстуальные включения, выделенные в романе В. Набокова «Машенька», анализируются как репрезентанты авторской картины мира и как единицы, несущие дополнительную смысловую или эмотивную нагрузку в художественном тексте. Интертекстуальные включения систематизированы в зависимости от их функций в тексте романа, определена их роль для адекватной интерпретации романа и описания особенностей авторского мировосприятия. Являясь маркерами адресованности, они составляют часть заложенной автором в текст интерпретационной программы, способствуя более глубокому пониманию художественного произведения и собственно личности писателя. В статье определены перспективы дальнейших научных исследований в этой области.