Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Філологія (мовознавство)

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/b8a7fa25-1f2c-45d5-963c-5f82a7a2d285

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «подія» (синтагматичні виміри)
    (Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.
    У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовлення
  • Thumbnail Image
    Item
    Розширення семантичного обсягу іменникових словоназв предметних денотатів
    (Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Ніна; Иваницкая, Нина; Ivanytska, Nina
    Розглянуто проблемні питання, пов‘язані з поглибленим вивченням природи повнозначного слова у його проекції на денотат. Уточненно зміст понять: «семантичний обсяг іменникової словоназви предметного денотата»; «розширення семантичного обсягу іменникової словоназви предметного денотата». Подано ієрархію маркерів у системі форм розширення семантичного обсягу іменникових словоназв предметних денотатів. Показано відмінність номінативного значення іменникової словоназви предметного денотата та нашарувань оцінних номінацій у сфері розширення семантичного обсягу деяких іменникових словоназв предметних денотатів. Основну увагу приділено аналізу прикметникових словоназв атрибутивних денотатів у сфері розширення семантичного обсягу предметних денотатів. Виділено низку проблемних питань, поданих у вигляді гіпотез, пов‘язаних із головною проблемою – особливостями й умовами розширення семантичного обсягу словоназв відповідних денотатів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Обов’язковий придієслівний інфінітивний компонент формально-синтаксичної структури речення: параметри та особливості вживання
    (2014) Лебедь, Юлія; Lebed, Yuliia
    Стаття присвячена розгляду основних закономірностей обов‘язкових придієслівних інфінітивних компонентів формально-синтаксичної структури речення. У статті розглянуто типові випадки вживання обов‘язкових придієслівних інфінітивних компонентів формально-синтаксичної структури речення. Охарактеризовано дієслівні семантичні єдності, в яких функціонують обов‘язкові придієслівні інфінітивні компоненти формально-синтаксичної структури речення (двохелементні, трьохелементні семантичні єдності). Розглянуто особливості функціонування обов‘язкових придієслівних інфінітивних компонентів формально-синтаксичної структури речення. Крім того, у статті визначено умови обов‘язковості придієслівних інфінітивних компонентів формально-синтаксичної структури речення, а також умови граматикалізації в аналітичну форму формально-синтаксичного компонента речення. Описано лексико-семантичні «зрушення», що впливають на утворення та структуру придієслівних інфінітивних обов‘язкових компонентів формально-синтаксичної структури речення. Визначено типове синтаксичне значення обов‘язкових придієслівних інфінітивних компонентів формально-синтаксичної структури речення.