Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d
Browse
37 results
Search Results
Item Бо Ти любив, в душі беріг, як скарб коштовний, Україну: життєпис українського патріота Івана Демидовича Юрченка(Вінниця : Ніланд-ЛТД, 2015) Мельничук, О. А.; Melnychuk, O. A.Книга висвітлює життєвий шлях уродженця Поділля, активного учасника національно-визвольних змагань 1917-1920 років, відомого в середовищі української діаспори в США педагога та громадсько-просвітницького діяча Івана Демидовича Юрченка. Окрім історії родини, в книзі вмішено матеріали про громадсько-політичне та культурно-освітнє життя подолян початку ХХ ст., національно-визвольну боротьбу українського народу проти насадження радянського тоталітарного режиму у міжвоєнний період, долю українських патріотів в еміграції. Для науковців, викладачів, вчителів, студентів, учнів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться проблемами української історії.Item Архів Жмурко Аверкія Захаровича (1855 р.н.) та його сина Арехти (Арефи) (1896-1972) як джерело з історії м. Чечельник на Південно-Східному Поділлі першої половини XX століття(Кам’янець-Подільський : Абетка, 2010) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Основну увагу приділено історії містечка Чечельник та взаєминам родини Жмурків з радянською владою.Item Історико-етнографічне вивчення окремого населеного пункту: історія, проблеми та перспективи(Меджибіж - Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.В статті йдеться про особливості історико-етнографічного вивчення окремо взятого населеного пункту. На прикладі досліджень смт Чечельник. с. Стіна та сіл Бушанської (Вінниччина) і Митинецької (Хмельниччина) сільрад розглянуто проблеми і перспективи цього напрямку дослідження.Item Валерій Рекрут. Нариси життя Гайсинщини. Українська революція (1917−1921 рр.): Події. Особи. Роздуми. Книга 2. : Боротьба за державність України в роки Гетьманату та становлення Директорії УНР. Вінниця:ТОВ «Меркьюрі-Поділля». 843 с.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Зінько, Юрій; Зинько, Юрий; Zinko, Yurуi A.; Тучинський, Віталій; Тучинский, Виталий; Tuchinskуi, Vitaliу A.У статті прорецензовано монографію Валерія Рекрута, у якій досліджено соціально-економічні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися на території Гайсинського повіту Подільської губернії у період Гетьманщини й становлення Директорії Української Народної Республіки. Дослідження характеризує ґрунтовна та різноманітна джерельна база, основу якої становлять уперше введені до наукового обігу документи і матеріали. Автору вдалося об’єктивно відтворити події, що відбувалися в одному з повітів Подільської губернії на тлі загальноукраїнських політичних процесів у складний період українського національного державотворення.Item Карально-репресивні методи боротьби радянського режиму проти селянського руху на Поділлі в початковий період непу(Вінниця: Твори, 2019) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, E.У статті на основі джерел та літератури аналізується боротьба більшовицької влади з повстанським селянським рухом на Поділлі на початку 20-х рр. ХХ ст. та розкриваються силові, карально-репресивні методи цієї боротьби – введення воєнного стану, арешти, ув’язнення, розстріли, конфіскації, заслання. Доведено, що саме таку методику, застосовану радянським режимом, слід вважати головною в організації придушення «політичного бандитизму» на Поділлі.Item Кінний бій між Російською та Австро-Угорською кіннотою під Городком на початку Першої Світової війни (серпень 1914 року)(Вінниця: Твори, 2019) Науменко, А.; Naumenko, A.У статті на основі аналізу комплексу джерел та літератури аналізується перебіг бою під Городком у серпні 1914 року, особливості застосування австро-угорських та російських військ. Визначено обставини перемоги російської сторони у цьому бою.Item Повсякденне життя колгоспного селянства Поділля у повоєнний період (1944-1953) (на матеріалах колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Мельничук, О.; Melnychuk, О. А.; Мельничук, Т.; Melnychuk, T. A.Метою статті є висвітлення матеріального становища, соціально-побутових умов, задоволення культурно-освітніх потреб подільського колгоспного селянства у повоєнний період на основі аналізу архівних документів колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати повсякденне життя подільського колгоспного селянства в повоєнний період, вибравши об’єктом дослідження один із колгоспів Подільського регіону. Висновки. Повсякденне життя подільського колгоспного селянства в період повоєнної відбудови визначалося стратегічними планами радянської влади та завданнями з їх реалізації. Одразу ж після звільнення території від нацистів усі зусилля селянства були спрямовані на відбудову зруйнованого війною господарства та проведення посівної кампанії, що співпала у часі. Відсутність матеріальних стимулів до праці була однією із найважливіших причин, що визначали несумлінне ставлення селян до колективної праці, надаючи перевагу роботі у власному селянському господарстві. Для забезпечення трудової дисципліни владою практикувалися різні заходи адміністративного примусу. Окрім примусової праці в одержавлених колгоспах, селяни були обкладені високими грошовими та натуральними податками. Їх змушували продавати худобу державі за встановленими фіксованими цінами, вимагали фінансувати витрати на місцеві потреби за рахунок додаткового диференційованого самообкладання та встановлення додаткових обов’язків майнового характеру. Непріоритетною була соціальна сфера повоєнного села. Надзвичайно складними залишалися соціально-побутові умови життя селян. Незважаючи на те, що війна вже давно закінчилася, частина селянських родин продовжувала проживати в напівзруйнованих будинках, бараках, землянках. Низькою була якість медичного обслуговування. Навчальні заклади, не отримуючи державного фінансування, продовжували функціонувати у непристосованих приміщеннях. Значна частка сільських дітей не відвідували школи, оскільки були зайняті роботою по господарству. Не виконували своїх функцій з організації культурного дозвілля колективні будинки. Винятками була організація відзначення державних свят та масових спортивних заходів.Item Вплив російського чинника на духовно-релігійні і культурні процеси в Подільській губернії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.(Вінниця: Твори, 2019) Філінюк, А.; Филинюк, А.; Filiniuk, A.У статті на основі аналізу літератури та комплексу джерел обгрунтовано тезу про те, що духовно-релігійні і освітньо-культурні процеси на Поділлі наприкінці ХVIII – в першій половині ХІХ ст. відбувалися під дедалі зростаючим впливом російського чинника. На конкретному фактичному матеріалі показано, що Російська імперія виступила не лише ініціатором і архітектором анексії Поділля і всієї Правобережної України, а й своєю інкорпораційною політикою, що охопила всі сфери суспільного життя, визначила тенденції та спричинила істотні трансформації в розвитку релігії, освіти і культури. Підкреслено, що, опинившись у російському імперському капкані та російсько-польсько-єврейському трикутнику, подоляни і загалом всі українці Правобережжя вимушені були протистояти їх духовно-релігійному й культурному поневоленню.Item Валерій Рекрут. Нариси життя Гайсинщини. Українська революція (1917-1921 рр.): Події. Особи. Роздуми. Книга 1.:Доба Української Центральної Ради.(4 березня 1917-29 квітня 1918 рр.). Вінниця:ТОВ «Меркьюрі-Поділля». 420 с.(Вінниця: Твори, 2019) Тучинський, В.; Tuchynskyi, V.У статті зроблено спробу прорецензувати монографію Валерія Рекрута в якій досліджуються соціально-економічні та політичні процеси, що відбувалися на території Гайсинщини у період Центральної Ради та Української Народної Республіки(березень 1917 – квітень 1918 рр.). Дослідження характеризує ґрунтовна та різноманітна джерельна база, основу якої складають вперше введені до наукового обігу архівні документи та матеріали. Автору вдалося відтворити події, що відбувалися в одному із повітів Подільської губернії на тлі загальноукраїнських політичних процесів.Item Релігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст.(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Стадник, О.; Стадник, Е.; Stadnyk, O.; Кузьмінець, Н.; Кузьминец, Н.; Kuzminets, N.Метою статті є аналіз ролі релігії у повсякденному житті подільського села в 20-ті рр. ХХ ст., розкриття і узагальнення змісту і спрямованості головних чинників формування релігійного світогляду селянства у період становлення більшовицької влади, показ об’єднавчої ролі релігії для різних верств сільського населення, характеристика процесу соціальної адаптації селянства в умовах радянської дійсності,розкриття ставлення селянства до антирелігійної політики більшовицької влади. Методологія дослідження ґрунтується на проблемному та мікроісторичному підходах та на принципах науковості, об’єктивізму, історизму і позаконфесійності. Їх комплексне застосування дало можливість зосередитися на проблемі ставлення подільського села до релігії, її ролі у повсякденному житті селянського середовища. Завдяки методам аналізу і синтезу вдалося здійснити відбір фактів, сформулювати узагальнення та висновки; для зіставлення одержаної з різних джерел інформації використовувався описовий, проблемно-хронологічний і критичний методи. Наукова новизна роботи грунтується на проведенні детального аналізу впливу релігії на повсякденне життя українського села на прикладі одного з її регіонів – Поділля. У статті досліджено витоки його релігійності, підтверджено тезу про те, що православна церква завжди займала особливе місце в житті всіх верств українського села. Подальшого розвитку набули питання відносин подільського селянства з більшовицькою владою, удосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із релігійним життям українського села у 20-х рр. ХХ ст. Висновки. У 20-х рр. ХХ ст. релігія займала у повсякденному житті українського села особливе місце і була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. Тому боротьба з релігією мала важливе значення для запровадження способу життя, нав’язаного більшовицько-радянською системою. Владою робилося все, щоб витіснити церковні структури із селянського життя. Антицерковна політика, яка мала на Поділлі свою специфіку, була спрямована на послаблення позицій православної церкви, витіснення її з суспільного та повсякденного життя. У межах антирелігійних заходів більшовицьке керівництво чинило політичні, моральні та фізичні утиски – обмеження прав віруючих, цькування служителів культу, залякування та насилля. Однак ні антирелігійна пропаганда, ні масові кампанії антирелігійного спрямування, ні силові методи не забезпечили досягнення результату – позбавлення села віри та відмови від релігійних переконань. Селянство чинило відкритий спротив насадженню атеїзму, а релігія продовжувала залишатись визначальним чинником повсякденного життя на селі.