Наукові видання

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 51
  • Thumbnail Image
    Item
    Колективізація та голодомор 1932-1933 років у с. Липецьке Чечельницького району Вінницької області: свідчення очевидців
    (Житомир : Вид. О. О. Євенок, 2017) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Шпак-Косаківська, Н. М.
    Специфіка протікання голодомору 1932-1933 pp. у с. Липецьке, як і в інших населених пунктах Поділля подає яскраву картину направленої дії влади проти селянства, яке за всяку ціну намагались загнати в колгоспи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Українська хата Східного Поділля (Вінниччина) : історико-етнографічний нарис
    (Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Народне житло подолян, маючи багату історичну основу, пройшло тривалий шлях розвитку, поєднуючи в собі спільні й відмінні ознаки, зумовлені особливостями історико-етнографічного розвитку. Народну традицію житлобудування широко використовують і дотепер, а багатовіковий досвід розвивається та вдосконалюється.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша
    (СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.
    В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Містечко Чечельник на Південно-Східному Поділлі в XIX - на початку XXI ст. (Етнокультурна характеристика населення)
    (Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Подільські містечка викликають особливий інтерес специфікою своєї культури, оскільки в них упродовж століть тісно переплітались історичні долі представників різних етносів: українців, євреїв, поляків, росіян, вірмен, циган тощо. З огляду на це, історико-етнографічне дослідження українських містечок набуває маркерної значимості у контексті пізнання народної традиційно-побутової культури як іншоетнічних їх мешканців, так і домінуючої в більшості з них української спільноти. Етнографічне вивчення історії подільського містечка дозволяє виокремити й осмислити важливі й ще малодосліджені аспекти повсякденної культури, соціально-економічного, громадського та релігійного життя, з'ясувати особливості формування етносвідомості та ментальних характеристик людності містечок як проміжної ланки між сільським та урбанізованим соціумом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поле Батозької битви
    (Вінниця : ВДПУ, 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.
    Поле Батозької битви, навіть через 360 років, потребує прискіпливої уваги дослідників: істориків, археологів та краєзнавців. Лише уважно вивчивши писемні джерела та провівши краєзнавчі і археологічні дослідження ми матимемо можливість відтворити поле Батозької битви, яке має стати полем козацької слави та Національним історико-культурним заповідником.
  • Thumbnail Image
    Item
    Батозька битва очима її сучасника
    (Вінниця : ВДПУ, 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Серед небагатьох писемних джерел про Батозьку битву особливе місце посідають свідчення її учасників. Серед них - Міколай Гечиньський, військовий товариш, який у листі від 3 червня 1652 року до князя Анджея Лєщиньського канцлера великого коронного описав події 1-2 червня, учасником яких він був.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вірування й повір'я українців пов'язані з поховально-поминальною обрядовістю (за Матеріалами польових етнографічних досліджень в с. Северинівка Жмеринського району на Вінниччині)
    (Вінниця : ВДПУ, 2013) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Шпак, Н. М.; Дубина, Р. В.
    Розглянувши особливості вірувань і повір'їв українців села Северинівки, які пов'язані з поховально-поминальною обрядовістю, слід зазначити, що не дивлячись на те, що вони зберігаються в пам'яті людей, переважно, старшого покоління, вони активно побутують і нині, тому що цей вид обрядовості є невід'ємною складовою сучасного життя.
  • Thumbnail Image
    Item
    До історії створення та функціонування етнографічного музею Науково-навчальної лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
    (Вінниця : ВДПУ, 2013) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Етнографічні музеї університету є важливою і надійною базою для проведення наукової та навчальної роботи українознавчого напряму як викладачами так і студентами. Етнографічні пам'ятки зібрані в університеті є свідченням багатогранності та унікальності культури українського народу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Листи М. А. Руденко до Л. П. Зінченка
    (Вінниця : О. Власюк, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Епістолярна спадщина відомих людей здавна привертала увагу дослідників. Вагоме місце в історії української фольклористики посідає постать Марії Авксентіївни Руденко (1915-2003). Народилась вона 14 лютого 1915 р. у с. Слобода Яришівська, нині Могилів-Подільського району Вінницької області. У науковому архіві ІМФЕ ім. М. Рильського нині зберігаються 54 густо списані шкільні зошити, які містять багатий фольклорно-етнографічний матеріал, зібраний нею, та два альбоми народних мелодій, записаних переважно з її голосу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Бої під Вінницею в березні 1651 р. у висвітленні Гулевича
    (Вінниця, 1991) Жмурко, В. А.
    Гулевич - Звенигородський староста, ротмістр поліського війська. Брав участь у поході останнього на Брацлавщину в березні 1651 р. Нижче публікуємо в українському перекладі його лист до стольника Чехановського. Польською мовою він надрукований уперше в Кракові 1845 р.