Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d
Browse
14 results
Search Results
Item Бої під Вінницею в березні 1651 р. у висвітленні Гулевича(Вінниця, 1991) Жмурко, В. А.Гулевич - Звенигородський староста, ротмістр поліського війська. Брав участь у поході останнього на Брацлавщину в березні 1651 р. Нижче публікуємо в українському перекладі його лист до стольника Чехановського. Польською мовою він надрукований уперше в Кракові 1845 р.Item Результат палеоботанічного дослідження трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Пашкевич, Г. О.У 1986 р. під час археологічних розвідок на трипільському поселенні Чечельник на одній із площадок, що знаходиться в відстійниках цукрокомбінату, серед фрагментів кераміки та кісток тварин на дні сфероконічної миски знайдено рештки обгорілих зернин злакових культур.Item Кераміка трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Поселення Чечельник синхронне з трипільськими поселеннями в ур. Вишенька, Білий Камінь-Рогузка (на Побужжі) та Кирилівка і Черкасів Сад II (в Подністров’ї).Item Зображення тварин на кераміці з трипільського поселення Чечельник(Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Серед виявлених на поселенні Чечельник на Вінниччині різноманітних матеріалів значну цікавість становлять скульптурні зооморфні наліпи у вигляді голів різних видів тварин на горщиках і мисках та зображення тварин, виконані фарбами на великих біконічних та грушевидних посудинах.Item Пізньотрипільські поселення в басейні річки Cавранки(Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.В басейні річки Савранки правої притоки Південного Бугу,є чимало трипільських пам’яток. До пізнього Трипілля належать поселення Білий Камінь-Рогузка, Чечельник, урочище Вишенька та, можливо, Стратіївка.Item Подільська колядка(Вінниця, 1996) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Записана нами колядка - яскраве свідчення про глибокі корені календарного фольклору Поділля, окремі зразки якого збереглись до кінця XX ст.Item Передмова(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Item Весілля в с. Хоменках Шаргородського району Вінницької області (XX ст.)(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Записано від Берези Лукії Петрівни, 1915 р. нар., неграмотної, Берези Лідії Федорівни, 1940 р. нар., освіта 8 класів, Кузик Ірини, 1915 р. нар., 23.V. 1992 р.Item Ревізія Вінницького замку 1545 року(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Ревізія Вінницького замку 1545 року вперше опублікована О. Яблоновським в книзі «Zrodla dziejowe. Т. VI. Rewizya zamkow ziemi Wolynskiej w polowie XVI wieku», виданій в Кракові у 1877 р. Як зазначає О. Яблоновський в передмові до «Ревізії замків...» документи цієї ревізії взято з рукописної копії, написаній на мові руській з Литовської Метрики. Копія ця була зроблена в XVIII ст. і містила в собі ревізію замків землі волинської в 1545 p., а саме описи шести замків давньої Волині: три власне волинські: Володимир, Луцьк, Кременець; два Волинсько-Подільські: Вінницю і Брацлав, а також один замок з древлянського пограниччя: Житомир.Item Пізньотрипільське поселення Чечельник на Побужжі(Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Керамічні матеріали типу Чечельника знаходяться в матеріалах пам'яток другої фази розвитку томашівсько-сушківської групи в межиріччі Південного Бугу та Дніпра (Доброводи) — амфора. В західному регіоні йому відповідають в часі поселення типу Варварівки VIII. Практично ідентичні Чечельникові поселення басейну р. Савранки (Білий Камінь) урочище Вишенька (поблизу хутора Анютіно) та пам'ятки басейну р. Кодими і міжріччя Південного Бугу і Дністра (Кирілівка, Черкасів Сад II). Спільність рис матеріальної культури цих поселень проявляється в їх часовій та територіальній близькості, а найбільше в — кераміці (морфологія сосудів, схожість ряду орнаментальних схем та сюжетів і ін. аналогії), дозволяють об'єднати їх (Чечельник, Білий Камінь, урочище Вишенька, Кирилівка, Черкасів Сад II) в окрему локальну групу, названу Чечельницькою.