Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d
Browse
7 results
Search Results
Item Вроджений інтелігент та романтик за характером – Олександр Гордієвич (до 75-річчя від дня народження фотохудожника)(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018) Мельничук, Т. А.; Мельничук, Т. А.; Melnychuk, T. A.У статті розглянуто та проаналізовано життя та професійну діяльність фотохудожника Олександра Гордієвича від початку роботи та до кінця. Стверджується, що героями його творів були люди праці, створював ряд путівників по містах і містечках України та був нагороджений грамотами, подяками та дипломами. Саме його світлини вміщують фонди музею ім. Пирогова. Зазначено, що над дослідженням Подільського краю працює і донині.Item Педагогічна практика студентів-істориків: методичний посібник. Підготовки бакалавра галузі знань 01 Освіта / Педагогіка Спеціальності 014 Середня освіта (Історія).(Вінниця, 2020) Мельничук, І. А.; Ніколіна, І. І.; Хамська, Н. Б.; Мельничук, Т. А.; Николина, И. И.; Хамская, Н. Б.; Melnychuk, T. A.; Nikolina, I. I.; Khamska, N. B.Методичний посібник розроблено на допомогу студентам факультету історії, права та публічного управління Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського денної форми навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), які здобувають ступінь вищої освіти бакалавра, а також керівникам практик, вчителям закладів загальної середньої освіти, класним керівникам для спрямування, планування та організації успішного проходження практики.Item Забезпечення трудової дисципліни вчительства загальноосвітніх шкіл повоєнного періоду (1945 – середини 1950-х рр.)(Вінниця: ТОВ «Нілан -ЛТД», 2018) Мельничук, Т. А.; Романець, Л. М.; Мельничук, Т. А.; Романец, Л. Н.; Melnychuk, T. A.; Romanets, L. M.В статті розглядається державна політика в сфері забезпечення трудової дисципліни в загальноосвітніх закладах повоєнної України ( 1944– середини 1950-х рр.). Суть освіти досліджуваного періоду визначали заідеологізованість навчання і виховання, уніфікація навчальних методів, планів і підручників, централізація управління, єдиний освітянський простір, формалізм. Освітня діяльність вчителя регламентувалось різними методичними вказівками та порадами, що базувались на постановах партійних органів і доводились до педагогічних колективів шкіл. У статті автори проаналізували основні методи ідеологічного впливу на повоєнне вчительство, охарактеризували шляхи тотального контролю за їх навчально-виховною діяльністю та вказали наслідки даних процесів на особистість вчителя.Item Євреї в нацистських таборах на території Польщі в роки Другої світової війни: історіографія проблеми.(Вінниця: ТОВ «Нілан - ЛТД», 2017) Мельничук, Т. А.; Гудз, Т; Мельничук, Т. А.; Гудз, Т.; Melnychuk, T. A.; Hudz, T.У статті розглянуто та проаналізовано історіографічні надбання про євреїв у Польщі під час Другої світової війни, варто визнати, що більшість робіт – це закордонні монографії і публікації, що стосуються безпосередньо євреїв та концентраційних таборів на території Польщі. Стверджується, що вітчизняними науковцями не видано практично нічого, що водночас і актуалізує дану проблематику.Item Історія рідного краю. Вінниччина: навчально-методичний посібник(Вінниця, 2014) Войнаровський, А.В.; Мельничук, Т.А.; Хоцянівська, І.В.; Кучер, В.В.; Войнаровский, А.В.; Мельничук, Т.А.; Хоцяновская, И.В.; Кучер, В.В.; Voinarovsky, А.V.; Melnychuk, T. A.; Khotsianivska, I. V.; Kycher, V.V.Посібник сприятиме ефективності викладання історії рідного краю у школі. У навчально-методичному посібнику подано теоретичні матеріали з історії рідного краю від найдавніших часів до сучасності, а також розробки уроків. Стверджується, що книга для студентів педагогічних ВНЗ, викладачів, вчителів, усіх, кого цікавлять проблеми вивчення історії рідного краю.Item Діяльність жіночих культурно-просвітницьких організацій у Вінниці в роки окупації.(Вінниця, 2018) Мельничук, Т. А.; Мельничук, Т. А.; Melnychuk, T. A.У статті розглянуто та проаналізовано жіноче об’єднання у м. Вінниця, яке отримало назву Жіноча Служба України (ЖСУ). Показано як активно розгортала вона свою діяльність, зокрема було видано статут, створено майстерню та курси художньої вишивки для дівчат 16-18 років, їдальню, школу та майстерню крою і шиття. Стверджується, що наприкінці 1942 р. жіночий рух згас, але підвищив професійний і господарський рівень української жінки в період окупації.Item Повсякденне життя колгоспного селянства Поділля у повоєнний період (1944-1953) (на матеріалах колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці)(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Мельничук, О.; Melnychuk, О. А.; Мельничук, Т.; Melnychuk, T. A.Метою статті є висвітлення матеріального становища, соціально-побутових умов, задоволення культурно-освітніх потреб подільського колгоспного селянства у повоєнний період на основі аналізу архівних документів колгоспу «Червоний промінь» с. Мельниківці. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати повсякденне життя подільського колгоспного селянства в повоєнний період, вибравши об’єктом дослідження один із колгоспів Подільського регіону. Висновки. Повсякденне життя подільського колгоспного селянства в період повоєнної відбудови визначалося стратегічними планами радянської влади та завданнями з їх реалізації. Одразу ж після звільнення території від нацистів усі зусилля селянства були спрямовані на відбудову зруйнованого війною господарства та проведення посівної кампанії, що співпала у часі. Відсутність матеріальних стимулів до праці була однією із найважливіших причин, що визначали несумлінне ставлення селян до колективної праці, надаючи перевагу роботі у власному селянському господарстві. Для забезпечення трудової дисципліни владою практикувалися різні заходи адміністративного примусу. Окрім примусової праці в одержавлених колгоспах, селяни були обкладені високими грошовими та натуральними податками. Їх змушували продавати худобу державі за встановленими фіксованими цінами, вимагали фінансувати витрати на місцеві потреби за рахунок додаткового диференційованого самообкладання та встановлення додаткових обов’язків майнового характеру. Непріоритетною була соціальна сфера повоєнного села. Надзвичайно складними залишалися соціально-побутові умови життя селян. Незважаючи на те, що війна вже давно закінчилася, частина селянських родин продовжувала проживати в напівзруйнованих будинках, бараках, землянках. Низькою була якість медичного обслуговування. Навчальні заклади, не отримуючи державного фінансування, продовжували функціонувати у непристосованих приміщеннях. Значна частка сільських дітей не відвідували школи, оскільки були зайняті роботою по господарству. Не виконували своїх функцій з організації культурного дозвілля колективні будинки. Винятками була організація відзначення державних свят та масових спортивних заходів.