Наукові видання

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Органи робітничої медицини в системі охорони здоров’я УСРР у 20-х рр. ХХ ст.
    (Вінниця: Твори, 2019) Мельничук, О.; Melnychuk, O.; Мельничук, М.; Melnychuk, M.
    У статті висвітлено організаційно-правові основи становлення в системі охорони здоров’я УСРР 20-х рр. ХХ ст. органів робітничої медицини. У період нової економічної політики означені органи надавали медичні послуги робітникам та службовцям за рахунок коштів медичного страхування. Аналізуючи практичну діяльність органів робітничої медицини із обслуговування застрахованих, автори відзначають ефективність їх роботи, результатом якої було покращення якості наданих медичних послуг.
  • Thumbnail Image
    Item
    Національно-культурне та духовне життя вінничан у початковий період нацистської окупації (за матеріалами газети «Вінницькі вісті»)
    (Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Мельничук, О.; Melnychuk, O.; Мельничук, М.; Melnychuk, M.
    Метою статті є висвітлення основних напрямків національно-культурного та духовного життя вінничан у початковий період нацистської окупації. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (абстрагування, аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання) та спеціально-історичних (історико-критичного, історико-типологічного, історико-системного, конкретно-проблемного, кількісного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що авторами вперше, на основі аналізу матеріалів місцевої газети «Вінницькі вісті» як джерела, розкрито перебіг національно-культурного та духовного життя мешканців м. Вінниці в умовах нацистської окупації. Висновки. Вміщені на сторінках газети «Вінницькі вісті» матеріали свідчать про відродження національно-культурного та духовного життя вінничан у початковий період нацистської окупації. Це знайшло відображення у: відновленні роботи ряду освітніх закладів, в яких прищеплювалися принципи національного виховання; поширенні національних ідей через українські засоби масової інформації; створенні низки громадських об’єднань національного спрямування; відродженні української мови як фундаменту духовної культури народу та культивування її у повсякденному житті. Особливою активністю відзначилося культурно-мистецьке життя, що характеризувалося появою та діяльністю низки театрів різного спрямування, кінотеатрів та клубів. Сприятливими чинниками для такого відродження були передусім ліквідація радянського тоталітарного режиму (імперського за своєю суттю) та лояльне ставлення окупаційної влади (на початковому етапі). Відродженню національно-культурного та духовного життя сприяла активна пропагандистська та просвітницька робота серед населення, яку проводили національно-орієнтована українська інтелігенція, члени похідних груп ОУН, національно-свідомі діячі українських органів місцевої влади. Своєю діяльністю вони зміцнювали єдність української нації, формували основні засади національної ідеології, ставили чіткі завдання національного будівництва.