Наукові видання

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 15
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток ткацтва та килимарства у містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі
    (Одеса : Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    На основі збережених етнографічних нам яток та усних розповідей подано характеристику розвитку і поширення ткацтва та килимарства, українського населення містечка Чечельник на Південно-Східному Поділлі. Особливу увагу звернуто на інструменти ткацького виробництва, процес прядіння і ткання, асортимент тканих виробів. Подано характеристику різновидів килимів і килимових виробів та проаналізовано деякі авторські роботи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Містечко Чечельник на Південно-Східному Поділлі в XIX - на початку XXI ст. (Етнокультурна характеристика населення)
    (Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Подільські містечка викликають особливий інтерес специфікою своєї культури, оскільки в них упродовж століть тісно переплітались історичні долі представників різних етносів: українців, євреїв, поляків, росіян, вірмен, циган тощо. З огляду на це, історико-етнографічне дослідження українських містечок набуває маркерної значимості у контексті пізнання народної традиційно-побутової культури як іншоетнічних їх мешканців, так і домінуючої в більшості з них української спільноти. Етнографічне вивчення історії подільського містечка дозволяє виокремити й осмислити важливі й ще малодосліджені аспекти повсякденної культури, соціально-економічного, громадського та релігійного життя, з'ясувати особливості формування етносвідомості та ментальних характеристик людності містечок як проміжної ланки між сільським та урбанізованим соціумом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Голодомор 1932-1933 років у містечку Чечельник на Поділлі: свідчення очевидців
    (Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    На основі зібраних автором свідчень очевидців подана картина повсякденного життя подільського містечка Чечельник в роки голодомору 1932-1933 рр. Особливості протікання голодомору пов’язані з соціально-економічними та етнічними умовами містечкового життя. Воно було обумовлене наявністю різних суспільних класів (селяни, робітники, ремісники, службовці, інтелігенція), сільськогосподарських (колгоспи), промислових (спиртовий і цукровий заводи) та напівкустарних (ремісничих) підприємств, а також культурно-освітніх і медичних закладів. Це значно відрізняло подільське містечко від сільського поселення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Результат палеоботанічного дослідження трипільського поселення Чечельник
    (Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Пашкевич, Г. О.
    У 1986 р. під час археологічних розвідок на трипільському поселенні Чечельник на одній із площадок, що знаходиться в відстійниках цукрокомбінату, серед фрагментів кераміки та кісток тварин на дні сфероконічної миски знайдено рештки обгорілих зернин злакових культур.
  • Thumbnail Image
    Item
    Кераміка трипільського поселення Чечельник
    (Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Поселення Чечельник синхронне з трипільськими поселеннями в ур. Вишенька, Білий Камінь-Рогузка (на Побужжі) та Кирилівка і Черкасів Сад II (в Подністров’ї).
  • Thumbnail Image
    Item
    Зображення тварин на кераміці з трипільського поселення Чечельник
    (Вінниця, 1990) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Серед виявлених на поселенні Чечельник на Вінниччині різноманітних матеріалів значну цікавість становлять скульптурні зооморфні наліпи у вигляді голів різних видів тварин на горщиках і мисках та зображення тварин, виконані фарбами на великих біконічних та грушевидних посудинах.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пізньотрипільські поселення в басейні річки Cавранки
    (Вінниця, 1989) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    В басейні річки Савранки правої притоки Південного Бугу,є чимало трипільських пам’яток. До пізнього Трипілля належать поселення Білий Камінь-Рогузка, Чечельник, урочище Вишенька та, можливо, Стратіївка.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пізньотрипільське поселення Чечельник на Побужжі
    (Вінниця, 1993) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Керамічні матеріали типу Чечельника знаходяться в матеріалах пам'яток другої фази розвитку томашівсько-сушківської групи в межиріччі Південного Бугу та Дніпра (Доброводи) — амфора. В західному регіоні йому відповідають в часі поселення типу Варварівки VIII. Практично ідентичні Чечельникові поселення басейну р. Савранки (Білий Камінь) урочище Вишенька (поблизу хутора Анютіно) та пам'ятки басейну р. Кодими і міжріччя Південного Бугу і Дністра (Кирілівка, Черкасів Сад II). Спільність рис матеріальної культури цих поселень проявляється в їх часовій та територіальній близькості, а найбільше в — кераміці (морфологія сосудів, схожість ряду орнаментальних схем та сюжетів і ін. аналогії), дозволяють об'єднати їх (Чечельник, Білий Камінь, урочище Вишенька, Кирилівка, Черкасів Сад II) в окрему локальну групу, названу Чечельницькою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Весілля в Чечельнику 30-80-ті роки XX ст.
    (Вінниця, 1992) Косаківський, В. А.; Косаківський, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Весілля в Чечельнику у 30—80-ті роки XX ст. Записано від матері — Косаківської Софії Миколаївни, 1931 р. н., жительки смт. Чечельник, Вінницької області. Освіта — 4 кл. Запис здійснено 28. IV. 1991 року.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ткацтво та килимарство в містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі в ХІХ-ХХ ст.
    (Вінниця : НОВА КНИГА, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.
    Ткацтво - одно з найдавніших видів ремесел на Поділлі. Про значне його поширення у минулі часи свідчать численні археологічні матеріали, насамперед трипільської культури, в тому числі і з трипільського поселення у Чечельнику. Цей вид ремесла серед українського населення Чечельника у ХІХ-ХХ ст. був найбільш поширеним. Мабуть, не помилимося, якщо скажемо, що кожна українська родина висівала та обробляла коноплі, які йшли для виготовлення різноманітних тканин, необхідних у господарстві. Для цієї ж потреби використовували вовну овець, зрідка льон та ще купували готові бавовняні нитки, з яких виготовляли полотно з назвою "бамбак". Килимарство в Чечельнику — це різновид ткацтва, тому що ткалися килими на тих же горизонтальних ткацьких верстатах, на яких ткали всі вищеописані види тканин. їх виготовляли ті ж самі майстрині. Килими в селищі виготовлялися виключно для власної потреби, найчастіше як придане для дочок. Килимовою технікою "на пряму межову нитку" ткали власне килими, килимові рядна та підвіконня (залавники).