Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d
Browse
12 results
Search Results
Item Дослідження археологічної експедиції ВДПУ ім. М. Коцюбинського в с. Буша(Вінниця, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Таким чином, розкопки останніх років, які проводяться на території ІКЗ «Буша» свідчать, що трипільський загін Археологічної експедиції Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського проводить плідну наукову роботу по вивченні найдавнішого минулого нашого краю, відкриваючи щоразу нові і нові сторінки.Item Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.Item Ткацтво в селах Бушанської сільської ради (Ямпільський район Вінницької області)(Вінниця : НОВА КНИГА, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.В статті йдеться про ткацтво в селах Бушанської сільської ради (Ямпільський район Вінницької області).Item Пам'ятки каменотесного мистецтва у с. Буша Ямпільського району Вінницької області(Вінниця : Нілан ЛТД, 2012) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Іванчишен, В.Можна відзначити деякі особливості кам'яних хрестів у с. Буша. До сьогодні тут існує кладовище («старий цвинтар»), де знаходиться понад сто об'єктів каменотесного промислу. Їх можна класифікувати за видами: це хрести «мальтійського ордену, георгіївські, хрещаті й трилисті, класичні селянські і селянські з кругом, пнеподібні. На жаль у XX ст. традиція хресторобства відійшла у минуле і майже була забута, але завдяки ініціативі місцевих жителів поступово відроджується у XXI ст. На кладовищах у с. Буша знаходяться поховання з кам'яними хрестами кінця XVIII ст. - початку XXI ст., на «старому цвинтарі» - пам'ятники XIX ст., на інших кладовищах - хрести кінця XVIII ст., XX - початку XXI ст.Item Буша: стан і перспективи археологічних досліджень(Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2007) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Зінько, Ю. А.; Степанчук, Ю. С.Дослідження трипільського поселення у с.Буша сприяє більш глибокому вивченню однієї з найдревніших землеробських культур світу та додає туристичної привабливості історико-культурному заповіднику.Item Археологія Буші та околиць(Тернопіль : Астон, 2010) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.Пам'ятки археології Буші привертали увагу дослідників здавна. Ще у 1883 р. відомий український історик В. Б. Антонович відкрив і дослідив скельне приміщення із наскальним рельєфом, відоме сьогодні як Бушанський або Скельний храм. Вивчення цієї унікальної пам'ятки продовжили археологічні дослідження під керівництвом відомих українських вчених - В. М. Даниленка у 1961 р. та І. С Винокура у 1985 і 1987 pp. Багато років вивченням історичного минулого Буші та її околиць, в першу чергу виявленням пам'яток археології, займається О. О. Пірняк. Завдяки його багатолітній і самовідданій праці та його стараннями у Буші в серпні 2000 р. створено єдиний на Вінниччині - «Історико-культурний заповідник «Буша», який він і очолює.Item Буша в археологічних дослідженнях І. С. Винокура(Тернопіль : Астон, 2010) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.Найбільшу увагу у дослідженні памяток археології на територій Буші І. С. Винокур приділив Скельному храму. Також без уваги науковця не залишились інші пам'ятки археології віднесені ним до відповідних історичних епох.Item Народні оповідання, або Невигадані історії нашого життя(Вінниця : Вінницька газета, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Народні оповідання - образні розповіді про найрізноманітніші події та випадки з реального життя конкретних людей. Вони ведуться здебільшого від першої особи, учасника або очевидця цих подій. Частина оповідань - спогади про своїх предків. Однак більшість записаних оповідань відноситься до історичних подій 30-50-х років і пов'язані з колективізацією, війнами, голодоморами 1932-1933, 1946-1947 років. Нині такі розповіді фіксують на аудіо і відео, як «усні історії» про події XX століття, але не через призму архівних документів, а через переживання їх конкретними особами.Item Вірування й повір'я(Вінниця : Вінницька газета, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Буздиган, В. П.Вірування і повір'я свідчать про прагнення людей забезпечити здоров'я і добробут як окремої людини, так і цілої родини. Цьому мало сприяти дотримання численних повір'їв, пов'язаних переважно з родинною обрядовістю. Цей пласт народних знань зберігається переважно серед людей старшого покоління і є невід'ємною складовою культури українського народу.Item Скельний храм: історія дослідження(Вінниця : Вінницька газета, 2009) Косаківський, В. А.; Kosakivskyi, V. A.Під час проведення дослідження у верхньому ярусі комплексу знайдено руїни кам'яних фундаментів, мощених на вапняковому розчині. Це була невелика каплиця, чітко орієнтована по сторонах світу. Під час розчистки усіх вищеописаних об'єктів було зафіксовано певну кількість різночасового керамічного матеріалу, що надав можливість I. С. Винокуру встановити загальну хронологію Бушанського скельного комплексу. Також це було зроблено на основі стратиграфічних спостережень дослідника. Отже, найраніший період використання скельних приміщень відноситься до кінця IV - початку V ст., підтвердженням чого є знахідки кераміки черняхівської культури. Ранньослов'янська (VI-VIII ст.) та давньоруська (ХІ-ХIII ст.) кераміки свідчать про функціонування комплексу у ці періоди. Матеріали XVI-XVII ст., написи латинською мовою вказують на те, що тут жили ченці-пустельники. Знайдені залишки каплиці також відносяться до цього часу. Функціонування комплексу завершилося в 1654 р., на момент нищення Буші військами Речі Посполитої.