Однією з перших, хто стояв у авангарді усвідомлення нагальної потреби переосмислення місця та ролі місцевої історії, історії «маленької людини», часто традиційно загублених й недооцінених у контексті так званої «великої історії», була докторка історичних наук, професорка, вчена-керамолог Мельничук Лідія Семенівна. Основною стратегією її життєдіяльності стала популяризація регіональної історії та виведення її на нові горизонти – загальноукраїнський, європейський, світовий.
