У науковій статті здійснено спробу аналізу функціонування діалектизмів у модерністській прозі зламу ХІХ–ХХ століть на прикладі прози М. Коцюбинського й імпресіоністичної повісті-притчі «Тіні забутих предків» зокрема. Продуктивним у науковій площині розгляду явища виявилося зіставлення модерністської лабораторії М. Коцюбинського та В Стефаника, що перегукувалися в використанні функціонального інструментарію діалектизмів.
