У статті проаналізовано широкий спектр літературно-критичних жанрів, репрезентованих у часописі «Українська Хата». Ключовим при цьому є висвітлення специфіки жанрової дифузії, що проявляється через процеси деканонізації, взаємопроникнення та взаємоперетікання жанрів.
У статті на основі першоджерел, спогадів письменника розкрито формування світогляду, світобудови Павла Богацького. Доведено, що початковий період творчості прозаїка припадає на час, коли він переїхав до Києва, увійшов у коло передової української творчої молоді, до якої належали Г. Чупринка, Д. Донцов, М. Шаповал, Ю. Тищенко та інші. Центральним прагненням для молодого покоління літераторів початку ХХ століття, як і для самого П. Богацького, було якнайшвидше наблизити українську літературу до європейської, подолати старі методи художньої творчості.
