У статті здійснено спробу узагальнити досвід вивчення особливостей порядку слів у вітчизняному мовознавстві, визначити ті питання, які потребують перегляду й наукового осмислення. Зазначено, що історія вивчення порядку слів в українській мові сягає початку XVII століття, проте як у перших граматиках, так і в граматиках XIX століття питання порядку слів подано з урахуванням шкільного викладання мови з опертям не на мовознавчі критерії, а на логічні чи психологічні. Автори граматик послідовно розрізняють два типи порядку слів, хоч пропонують власні варіанти їхньої номінації. Більш докладну класифікацію порядку слів запропонував М. Перегінець. Науковець виокремлює такі типи порядку слів: природно-логічний, або узуальний; контактний; порядок слів, зумовлений конкретністю, реальністю окремих понять; імпульсивний, або збуджувальний; імпресивний, або напружувальний; музичний, або ритмічний.
У сучасному мовознавстві сформувалося два основні підходи до витлумачення поняття «порядок слів»: його розглядають у зв 'язку із граматичними особливостями мови або у зв 'язку з актуальним членуванням речення.
