У статті узагальнено досвід вивчення безособових конструкцій у слов’янському мовознавстві, уточнено поняття «безособовості» в ракурсі розмежування власне семантичного, формально-граматичного, семантико-
синтаксичного та комунікативного рівнів структури речення. У статті узагальнено досвід вивчення безособових конструкцій у слов’янському мовознавстві, уточнено поняття «безособовості» в ракурсі розмежування власне семантичного, формально-граматичного, семантико-синтаксичного та комунікативного рівнів структури речення.
У статті схарактеризовано семантико-граматичні параметри узагальнено-особових речень та визначено їхній лінгвальний статус у системі реченнєвих конструкцій української мови.
