У багатьох творах талановитого і самобутнього прозаїка ХІХ століття Олекси Стороженка спостерігаємо не лише відгук Шевченнкових ідей чи цитування його творів, а й глибоке бачення тих же проблем, які піднімає Великий Кобзар, зокрема історична слава і пам’ять про неї як каталізатор пробудження нації, трагізм від знищення оплоту незалежної держави – Запорізької Січі, рід як одна із неодмінних сакральних складових існування нації, денаціоналізація та русифікація українців тощо.
